БЕРЕГТИ СВОЄ, ЩОБ НЕ ОДЯГАТИСЯ В ЧУЖЕ

1

У етнопросторі «Візерунок» оживають «вишиті мрії». Тут зібрані вироби народних майстрів: прикраси, свічники, вироби з дерева. Сумочки ручної роботи з натуральної шкіри від косівських майстрів, а також безліч виробів з різних куточків Західної України.

І, звісно ж, особливе місце посідають вишиванки.

Хмельничанка Ольга Штогрин — бухгалтер за освітою, але майстриня за покликанням. Одного разу Ольгу запросили на весілля в українському стилі, а вишиванки в гардеробі не було. Тоді вона замовила сорочку у знайомої майстрині. Згодом придбала в неї й швейну машинку. Розпочалися перші експерименти для друзів та родичів. Пізніше було маленьке ательє. Остаточно поринула у світ вишивки після поїздки на Коломийський ярмарок.

Ольга Штогрин переконана: етнічний одяг можна носити щодня — не варто чекати особливих свят. Адже українська вишивка — це значно більше, ніж просто вишиванка.

Це стосується не лише жінок, а й чоловіків.

Натхнення для візерунків Ольга шукала в книгах, старих журнальних вирізках, музейних експозиціях, фільмах.

Ідея етнопростору значно ширша, ніж просто крамниця — у її основі просвітницька місія: популяризувати українську культуру, традиції та ручну працю.

Етнопростір став своєрідним осередком популяризації всього українського. І Ольга Штогрин має намір продовжувати цю справу — надихати людей цінувати й берегти українське.

" " " "