Бізнес на смітті. Буквально кілька років тому про нього в Хмельницькому лише говорили. То шукали землю, то інвесторів, то ідею. Наразі наговорились і навіть підписали так звану угоду про наміри із ЄБРР на виділення коштів. Утім, в своєму прагненні монополізувати ринок сміття виявились не єдині – нагодились приватники. Буквально тиждень тому столична контора, випередивши владу обласного центру, презентувала не просто наміри, а готовий проект сміттєпереробного. Його готували спеціально для Кривого Рогу, а, от застосовувати, кажуть , можна на будь-якій місцевості. Тепер у міста є ідея – навіть дві і потенційні інвестори.
250 тисяч тон. Саме стільки сміття щорічно завалює санкціоновані полігони та сміттєзвалища на Хмельниччині. Їх наразі – 774. Чіпати ті, що є – категорично не можна. Це, кажуть автори проекту, ні їхні вигадки, а висновки науковців-біологів, які оскарженню не підлягають.
Аби з роками полігони не з’їли й без того небагаточисельні території міст та сіл України, з відходами варто почати щось робити. Переробка сміття – європейська практика, про яку в Україні активно говорять, утім, далі слів просто не йде. Адже виготовлення проекту та його втілення у життя – справа дороговартісна. Навіщо вигадувати велосипед, кажуть представники контори, котра вже готова поділитися власними напрацюваннями. Днями у обласному центрі представили проект сміттєпереробного комплексу. Він – унікальний, кажуть розробники. Бо, по-перше, має закритий цикл виробництва і автоматизовану лінію з сортування сміття.
Виготовляти із сміття можна будь-що, кажуть винахідники. Акцентують, головне – врахувати потреби того чи іншого регіону. Адже, продукція має не просто користуватися попитом, а й приносити користь саме тій громаді, на території якої і буде працювати спроектований сміттєпереробний комплекс. До речі, іще один його плюс – енергоефективність. Адже, більшість ресурсів підприємство продукуватиме самотужки.
Автори додають, для реалізації проекту від громад не просять нічого. Усе, що потрібно їм – це земельний наділ. Кошти на будівництво готові надати європейці. Договір про наміри із ЄБРР уже підписаний. Приватники – не єдині, хто пішов цим шляхом. На початку року влада міста також підписала угоду про наміри із європейським банком. 15 мільйонів на 13-ть років під шість з половиною відсотків річних – це попередні умови кредитного договору між ЄБРР, мером та Спецкомунтрансом. Отримані кошти там також планують використати на реконструкцію полігону та будівництво сміттєпереробного заводу.
Окрім 15 мільйонів кредиту Хмельницький розраховує іще на 5-ть.
Представники ЄБРР кажуть, Хмельницький – одне із двох міст в Україні, якому попередньо погодили і кредитну лінію, і грант. Першим був Львів. Переконують, усе завдяки активній позиції міської влади.
Грант у 5 мільйонів євро – не єдине, чим європейська спільнота допомагатиме місту в реалізації проекту. Окремо виділятимуться кошти й на технічну та екологічну допомогу. В ЄБРР кажуть, підсобити владі обласного центру мають і городяни. Адже без їхньої участі втілити у життя задумане не вдасться.
Остаточну угоду із європейською спільнотою в місті планують завізувати уже восени. Сподіваються до кінця 2019-го отримати кошти і розпочати роботи з реалізації проектів. Міській владі приватники, кажуть, бажають успіху. Хоча, не впевнені у тому, що гроші на рахунок Хмельницький таки отримає.
Приватники наголошують, у них на руках – всі необхідні експертизи. Чи пройде їх проект, котрий лише готує місто – наразі питання.
