День Незалежності у Хмельницькому . Підсумки тижня .

1249

Півсотні національних строїв – справжній скарб, бо незважаючи на те, що кожному вбранню від ста до ста п’ятдесяти років, воно збереглося в ідеальному стані.

Збирали стародавній святковий одяг по всій Україні. Антоніна, до прикладу, приміряла Тернопільщину.

А ось Катерина у своєму вбранні перебралася на сотню років назад у Миргород, що на Полтавщині.

Марія представляє Рівненщину. Відчуття, зізнається дівчина, – неймовірні і словами їх не передати.

Олександра приміряла святковий одяг з Сумщини. У ньому, каже дівчина, святкувати найбільше державне свято – справжнє щастя.

Унікальне стародавнє вбрання Хмельниччина побачила першою і тільки після цього національний одяг покажуть всій Україні.

Та хмельничан та гостей міста дивували не тільки українським народним вбранням, а й мовчазною бронзою та швидкісним хромом.

Усього чотири живих арт-об’єкти. Утім, тільки для наших глядачів нам вдалося розговорити одну із них. Панянка дивувала в образі бронзової  королеви!

Навколо галереї живих скульптур миттю зібралися юрби мисливців за незвичними світлинами.

По-сусідству із королевою, гламуром, офіціантом і ангелом розмістилася іще одна не менш видовищна локація.

Блиск хрому і потуга швидкості привабила навіть рухому бронзову статую.

Мотоциклісти кажуть, день Незалежності для них особливе свято, бо багато хто боронив і досі боронить Україну на Сході.

Україна це – не тільки культурно, яскраво та колоритно, а й смачно.

Фуд-зона святкового Майдану цьогоріч – не багаточисельна. Попри це, тут можна і випити, і закусити і навіть оздоровитись. Серед напоїв найбільшою популярністю користується медовуха.

Без закуски на свято також нікого не залишать. В основному пропонують смажене м’ясо.

Випити, попоїсти і оздоровитись. Солоденьким і янтарним свіжесеньким медом. Цьогоріч його у фуд-зоні – чимало.

До солодкого, кажуть продавці, хмельничани – ласі.

Солодощі на святі можна не лише придбати, а й отримати безкоштовно. До Дня незалежності кожного гостя свята частуватимуть ось цим диво-пирогом.

Наївшись досхочу, кожен охочий мав змогу спробувати себе у творчості.

Поробки із макаронів серед гостей свята користуються чи не найбільшим попитом. Не менше охочих й повправлятися в гончарстві . І у плетінні з соломи. Майстриня із Нетішина каже, навчитися народному ремеслу – нелегко, але можливо. Головне, щоб було бажання.

До речі, каже майстриня, плетені вироби особливо власного виробництва мають неабиякий сакральний зміст. Це ж саме стосується і ляльок-мотанок. Їх складно робити, втім, клопіт того вартий. Адже кожна лялька – це своєрідний оберіг.

Вузлик зав’язали, бажання загадали – воно сьогодні – єдине для кожного українця.

 

" " " "