Три райони – без ОТГ. На Хмельниччині підбили підсумки реформи за минулий рік. Так, у 2018-му наша область стала першою в Україні за темпами децентралізації. У нас половина населення краю та 57% території охоплені громадами. Минулоріч до 39 ОТГ додалися ще шість. Тож на початок 2019-го на Хмельниччині налічується 45 громад. У перспективі об’єднаних територіальних громад в нашій області буде 62. Разом з тим є три райони – Старокостянтинівський, Віньковецький та Ізяславський, де досі не створено жодної ОТГ, втім це тільки до 2020-го, бо ж тоді гуртуватися прийдеться примусово.
У перспективі – 62, сьогодні – 45. Хмельниччина підбила підсумки децентралізації за минулий рік. Так, у 2018-му наша область стала першою в Україні за темпами децентралізації. У нас половина населення краю та 57% території охоплені об’єднаними територіальними громадами.
Минулого року до 39 ОТГ додалися ще шість. Одна з них – Шаровечківська громада.
На початок 2019-го на Хмельниччині налічується 45 громад. Разом з тим є три райони – Старокостянтинівський, Віньковецький та Ізяславський, де досі не створено жодної ОТГ, втім це тільки до 2020-го, бо ж тоді гуртуватися прийдеться примусово.
Цього року саме у цих регіонах повинні з’явиться три нових громади. На Ізяславщині згуртуються навколо Плужного, у Старокостянтинівському районі центр ОТГ буде у Старому Острополі, а на Віньковеччині серцем громади стане сам районний центр.
Створити громаду захотів і Нетішин. За перспективним планом два села – Старий та Новий Кривин, приєднаються до міста обласного значення. Частина жителів хочуть бути у складі уже створеної Крупецької громади, інші – з Нетішином.
За перспективним планом села повинні об’єднуватися з Нетішином, втім чи буде так ще невідомо. Хмельниччина, до слова, – одна з шести областей країни, що має стовідсотково схвалений та затверджений перспективний план. За ним об’єднаних територіальних громад у нас буде 62 та сам обласний центр.
Тобто, Хмельницькому треба розширювати свої межі і зробити це потрібно якнайшвидше.
А ось громади у минулому році свої межі все ж розширили. До Волочиської, Красилівської, Полонської та інших ОТГ приєдналися сільські ради. З Красиловим, до прикладу, подружилася Чернелівка.
Красилівська ОТГ, до слова, створилася тільки під кінець 2017-го року. Про те, що не об’єдналися раніше, каже голова, дуже шкодують, бо ж втратили понад 50 мільйонів гривень. Ці гроші, каже, Ніла Островська, бачить у сільських дорогах.
Якщо говорити про фінанси, то минулого року громади краю використали майже сто відсотків інфраструктурної субвенції. Найбільше коштів спрямували на житлово-комунальне господарство, спецтехніку, ремонт доріг, освіту, спорт та культуру.
У поточному році чотири десятки ОТГ гроші з держбюджету знову отримають, втім є п’ять громад, яким не дістанеться ні копійки. Навпаки – держава вилучатиме кошти з ОТГ.
Цього року кошти до бюджету повинна повертати Розсошанська ОТГ. Гроші, каже голова громади, віддавати шкода, втім нічого не поробиш.
Зведений бюджет громад у 2018-му становив 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Це – хоч частково, та відремонтовані дороги, прокладені водогони та освітлені вулиці. Звісно, роботи попереду ще багато, втім у тих 45 громад, що вже є, шансів побудувати Європу вдома значно більше, аніж у тих, котрі досі зволікають.
