«Дунаєвеччина в обличчях»: хто творить сьогодення регіону?

606

Багаторазовий чемпіон світу з гирьового спорту, колишній ветеринар та мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу. Ми продовжуємо цикл сюжетів «Хмельниччина в обличчях». Це – історії людей у професії, кожен з яких творить сьогодення свого краю. У списку – Дунаєвеччина.

Ось ця, на перший погляд, тендітна жінка настільки сильна духом, що викликає лише захоплення. Пані Ірина – мати дитячого будинку сімейного типу. Разом з чоловіком Павлом вона виховує 14 дітей – п’ять дівчатокта дев’ять хлопчиків. З дітлахів – двоє кровних, ще дюжина – прийомні. Щоправда, каже Ірина Кметюк на «своїх» і «чужих» малечу не ділить. Вони всі у її серці.

Все життя присвятила дітям і пані Ірина. Освітянській ниві вона віддала26 років. Спершу працювала у школі, зараз – у дитячому садочку. Про обраних шлях, розповідає, не шкодує. Бути педагогом, виховувати малечу, бути їй другом та порадником мріяла з самого дитинства.

А ось для пана Олександра найкращі друзі це – тварини. За освітою він – ветеринар. У цій галузі пробув майже шість років. Потім напрямок діяльності кардинально змінив: з ветеринарної служби на антимонопольну. В останній працював недовго, до півроку. Все ж, зізнається Олександр Романюк, тварини ближче.

А ось Володимира Копичинського з Макова затягнуло у спорт. Йому вже за 70 і він, починаючи ще зі старшої школи, й досі займається гирями. Чоловік – багаторазовий чемпіон України, Європи та світу з гирьового спорту. Нагород, жартує, вже зібрав ціле відро, втім це – не фінал. У планах – зібрати ще одне відро нагород.

А ось для Віти Огороднік усе життя – медицина. Вона – лікарка і зараз – на передовій. У Дунаєвецькій лікарні пані Віта бореться за життя хворих на ковід. Про обраний шлях не шкодує. В іншій професії, каже, не лікарській, себе навіть не уявляє.

І так щодня ВітаОгороднік наражає себе на небезпеку, а має ж сім’ю. Чоловік – також лікар і донечка-третьокласниця. Зараз, каже пані Віта, потрібна не лише їм. Одягаючи білий халат, вона поклялася допомагати людям, а тепер, в умовах пандемії, її допомоги вкрай потребують українці.

" " " "