Два дні суцільного свята. Минулими вихідними Хмельницький відзначив 586-ий день народження. Традиційно почалися святкування не з розваг, а із закупівель. Від 8-ої ранку вулиця Прибузька перетворилася на імпровізований ринок – Хмельницький ярмаркував, щоправда за космічними цінами. А тоді дійство перенеслося на Проскурівську. Спершу містяни могли насолодитися виставками дитячих художніх робіт та різноманітними інсталяціями. Розважали присутніх і показовими виступами молодих спортсменів. о 15:00 на пішохідній вулиці відомі письменники Василь Шкляр та брати Капранові влаштували автограф-сесії. Тоді ж з головної сцени вітали громадян, які зробили вагомий внесок у розвиток міста. Нагороду отримав і міський голова. А вже ввечері сцену зайняли ONUKA, Леся Нікітюк і Мотор’ролла.
З самісінького ранку у суботу на Прибузькій і яблуку ніде було впасти. Це – не трафік, це – традиційний ярмарок, котрий час від часу перетворює проїжджу частину вулиці на імпровізований ринок. Причому не лише продуктовий. Тут можна придбати все, чого дужа лишень забажає. І навіть відвідати міні-зоокуток. Підприємець з Кам’янця-Подільського тішив хмельничан незвичними домашніми тваринами. Їх, до речі, із кліток можна було переселити собі додому. Правда, ой як не за дешево. Чого вартують одні качки.
Зважаючи на вартість птиці, на неї, в основному, дивилися. Те ж саме стосувалося і деяких продуктів харчування. Городяни ціни на цьогорічній ярмарці відкрито називали космічними.
Чималим попитом у хмельничан користувалися і товари маловідомих хмельницьких виробників. Кажуть, заради них такі ярмарки, незважаючи ні на що, таки варто проводити. Хмельницький міський голова, котрий разом із усіма завітав на Прибузьку, не приховує, сьогодні відкрив для себе чимало місцевих «брендів». Каже, ними пишається і сподівається їх буде більше
А після ярмарку хмельничани почали святкувати у центрі міста. Так у першій половині дня містяни могли насолодитися виставками дитячих художніх робіт та інсталяціями. На початку стометрівки розмістили інсталяцію «Живописний куб». А музей історії міста представив фотографії, які відображали його розвиток. Відтак можна було побачити Хмельницький з висоти пташиного польоту починаючи з 1800-го року.
Впродовж дня у центрі міста можна було купити вишиванку, картину, глечик та інше на будь який смак. А біля самого кінотеатру Шевченка поставили величезний стенд «Я люблю Хмельницький», де кожен міг залишити своє побажання для міста та його мешканців. Учні художніх шкіл створювали вуличний колаж, котрий сягнув п’яти метрів.
З нагоди відзначення 586-ї річниці до міста завітав представник Парламентської ради Асамблеї Європи. Він вручив Почесний прапор Ради Європи місцевій владі. На думку європейських гостей, місто рухається в напрямі євроінтеграції та економічного розвитку.
Традиційно зі сцени отримали нагороди бізнесмени, волонтери, видатні діячі та митці. Бо – зробили вагомий внесок у розвиток міста. Також цього року звання «Почесного громадянина Хмельницького» отримало четверо хмельничан. Двоє – посмертно.
Усі задумані локації працювали згідно з графіком. Кожен присутній мав можливість знайти собі розвагу до смаку.
Василь Шкляр, брати Капранові й Марія Чумарна – своїми автограф-сесіями завершили літературний фестиваль у Хмельницькому «Слово єднає». Василь Шкляр у місто приїхав уперше, та Проскурів для нього має особливе значення.
Брати Капранові у місті над Бугом не вперше. Навесні презентували свій роман «Забудь-річку» і от на день міста привезли нову книгу про Майдан. Хмельницький став четвертим містом, яке побачило публіцистичну роботу братів.
А поруч із літературним фестивалем хмельничани почали готуватися до вечірньої концертної програми. Ще завидка майданчик перед кінотеатром Шевченка заповнив люд. Так зустрічали Мотор’роллу, Онуку та Лесю Нікітюк. Вона, до речі, хмельничанка, тож вести концерт до дня міста погодилася охоче.
ONUKA на святкування дня міста у Хмельницький запросили невипадково – гурт знайшов себе у симбіозному звучанні електроніки та української-фолькмузики. Тож гасло святкування «Знай наших!» підтримує, як ніхто інший.
Народну пісню в сучасній обробці називає вульгарним мавпуванням, тож до такою воліє не опускатися. Саме тому гурт відомий далеко за межами України. Втім, одна річ виступати перед залом, котрий заплатив кошти за концерт, а зовсім інша – перед часто випадковими людьми, як на дні міста Хмельницького.
І справді отримати максимум задоволення вдалося, мабуть, усім хмельничанам.
