Хмельницька ОТГ потрапила у п’ятірку найзаможніших. Вже вкотре Розсошанська сільська об’єднана територіальна громада посіла одне з найвищих місць по Україні з фінансової спроможності. Тут дохід на одного жителя склав понад шість із половиною тисяч гривень на рік. Сама ж ОТГ одна із найменших в краї нараховує майже п’ять тисяч жителів, втім добре вміє заробляти. Власних доходів за минулий рік отримали тридцять три мільйони гривень. Найменше ж з хмельницьких ОТГ поки що заробляють у Китайгороді – трохи більше, як тисячу сто гривень на одну особу. У Хмельницькому центрі розвитку місцевого самоврядування проаналізували і доходи громад, і роздутість штатів, і витрати на утримання чиновників. А в Розсоші показали – як живе одна із найбагатших тергромад краю.
Та на початках довелося несолодко, адже села навколо обласного центру планували приєднати до Хмельницького, каже голова Розсошанської ОТГ.
І довели свою правоту. Нині саме ця громада є реверсною – повертає гроші до держбюджету, адже заробляє на одного жителя більше, ніж встановлено нормою Кабміну. Так у 2016-му сума склала 5854,99 грн, а вже минулоріч – 6661,01грн. Власних надходжень за 2017-ий тут налічили понад тридцять три мільйони.
З цих тридцяти трьох один – повернули у державну казну. Загалом, експерти відзначають тенденцію: хто раніше об’єднався, більше й досвіду набрався, і, відповідно, заробляє більше. Найвищі доходи проаналізували фінансисти Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування, в утворених ще 2015-го року ОТГ, й в тих, де кількість жителів понад п’ять тисяч.
Найменший дохід за 2017-ий отримала Китайгородська ОТГ – трохи більше за тисячу сто гривень на одну людину. Тут, до речі і заробітні плати місцевих чиновників одні з найнижчих – понад вісім тисяч сімсот гривень середньомісячне нарахування.
На це, кажуть є причини.
У тій таки Розсошанській ОТГ на одного чиновника припадає 238 подолян. Попри перерахунок грошей до держказни заробітна плата далеко не найвища й становить в середньому на місяць тринадцять тисяч гривень. Та не в чиновниках, проблема. Найгірша ситуація – в освітній сфері. Вона подекуди забирає лев’ячу частку бюджету громади. Є й такі малокомплектні школи, де один учень обходиться в сорок тисяч гривень на рік, і це тоді, як держава на одного школяра виділяє дванадцять тисяч.
У Розсошанській ОТГ нині функціонує три школи: дві – перших третіх ступенів і ще одна дев’ятирічка у Андрійківцях.
У Ружичанській школі нині навчаються дві сотні учнів. Для них намагаються забезпечити найкращі умови навчання. Цьогоріч закупили обладнання для кабінетів хімії та фізики із субвенцій них коштів, а за свої – ремонтують приміщення.
На цей рік вже мають розвиткові плани.
Грошей тут хоч і вистачає, та й роботи – греблю гати. За кілька десятиліть назбиралося – від ремонту зруйнованих доріг до зведення медичних установ. Нещодавно запрацювала повністю відремонтована амбулаторія у Ружичанці. Вона обслуговує майже дві тисячі сімсот подолян.
Є й денний стаціонар на п’ять ліжок. Від початку року в ньому пролікувалися тридцять вісім пацієнтів. У планах місцевої влади будівництво ще однієї амбулаторії, щоправда в Розсоші. Двадцять кілометрів водогону, сім кілометрів доріг – цим вже можуть похвалитися у тергромаді.
І це фактично за два роки існування тер громади. Незабаром до сім’ї Розсошанської ОТГ може доєднатися ще один населений пункт – село Шумівці. Із його жителями нині тривають перемовини.
