Фейки, сенсації та Інтернет коментування. Те, з чим у сучасному світі стикається кожен. Відтак, натискаючи на кнопку пульту чи переглядаючи соцмережі ви стаєте прямим споживачем величезної кількості новин. І чим гучніше назва, тим більша мильна бульбашка у реальності. Звісно, кожен отримувач її використовує на власний розсуд. Поширює, коментує та, головне, вірять у правдивість почутого та побаченого. От тільки чи завжди ми споживаємо корисну інформацію ? І чим може загрожувати неякісний контент?
Війна на суші…
Війна на морі…
Війна в інфопросторі…
Аби не стати жертвою пропагандистів, до інформації слід ставитися як до продукту харчування. Дивитися на термін придатності, вивчати склад, обирати у перевіреного постачальника, у нашому випадку – джерела інформації.
Тому першим і головним правилом інформаційної гігієни стає – підозрілість. Піддавайте жорсткій критиці усі новини у соціальних мережах. Підтвердження шукайте на державних офіційних сайтах. Оскільки маніпулювання на тему воєнного стану буде актуальним щонайменше найближчих 30 діб. А за плітки та зіпсований настрій поки закон не карає.
Від 28 листопада в незалежній Україні відбулася безпрецедентна подія. У 10 областях ввели воєнний стан. Президент запевнив – права і свободи громадян обмежуватися не будуть. Експерти сподіваються, що обіцянка не цяцянка.
Попри це, громадянам потрібно дотримуватися інформаційної дієти, вважає наша колега Юлія Астафурова. Журналістка щодня має справу з фейками та відвертою брехнею, приправленою гучними заголовками. Каже, інформаційна дієта має бути різноманітною, але перевіреною.
А ще журналіста ділиться власними секретами. До прикладу, правилом трьох годин.
Тим часом, ми запитали містян, яким джерелам інформації вони довіряють.
Утім, обмеження таки є. Під час воєнного стану забороняється поширювати фото, відеоматеріали про розташування, пересування військ в межах країни. Та рекомендується утримуватися від палкого коментування гострих політичних подій.
