Будівля з історією. Кінотеатр імені Шевченка відзначив 80 років з часу відкриття. Через карантин урочистостей не було. У часи пандемії працювати стало викликом. Адже кількість відвідувачів зменшилась, а вимоги до роботи навпаки – зросли.
Василь Лисайчук працює відеоінженером у кінотеатрі імені Шевченка з 1972 року. Знає тут кожен куточок. Пам’ятає вщент забиті зали. Згадує, довелося попрацювати з різною апаратурою. У 80-х роках тут було по 14 сеансів у день.
А вже майже 5 років тому у кінотеатрі з’явилась нова установка. Василь Петрович демонструє, як починається кіносеанс із технічної сторони.
У пам’яті пристрою – фільми, що зараз у прокаті. Поступово цифрові технології відтіснили картини, зняті на плівку. Проте, те, що залишається назавжди – атмосфера закладу. Відкрився він у листопаді 1940 року.
Сучасна апаратура, простора кінозала, буфет – це усе в радянські часи додало популярності цій будівлі. В роки вже незалежної України кінотеатр перейменували із Чкалова на Шевченка та трохи змінили інтер’єр.
Після кожного сеансу тут дезінфікують стільці та підлогу. А також просять глядачів сідати далі один від одного. Щоразу кінотеатр оновлює прокат фільмів. Тут сподіваються – хвороба стихне і все буде, як раніше.
