Без зовнішнього освітлення та асфальту. Жителі Книжковець нарікають на незручності. Частина цього мікрорайону почала розбудовуватись ще чверть століття тому. Колись працюючі підприємства насипали дорогу та обіцяли розвити інфраструктуру. За майже три десятки років кількість жителів зросла – та ані якісного дорожного полотна, ані ліхтарів там немає.
Понад 60 будинків та півсотні школярів – у частині мікрорайону Книжківці вже виросло ціле покоління. На початку 90-их сюди почали заселятися люди. На околиці працювали примислові гіганти, тож дороги та світло тут з’являлося поспіхом. Через 25 років картина надто не змінилась – висипана дорога та поодинокі ліхтарі при в’їзді. Батьки хвилюються за своїх дітей, коли ті пізно повертаються зі школи.
Іти до зупинки та повертатися назад у холодну сніжну зиму – справжнє випробування, кажуть діти.
Як кажуть місцеві, чи не у кожному будинку тут – по двійко малюків. Вже не раз зверталися до міської влади – поки блага цивілізації лише в перспективі. Проектно-кошторисна документація на вуличне освітлення тут виготовлена ще більш, як два роки тому. Тож місцевим уривається терпець.
Міський голова каже, кожен віддалений мікрорайон міста потребує значних капіталовкладень на інфраструктуру.
У відповіді, що надійшла від управління житлово-комунального господарства людям пропонують дольову участь у розвитку інженерних мереж. Тож тим, хто тут проживає радять або розщедритись, або знову набратись терпіння.
