Без зовнішнього освітлення та асфальту. Жителі Книжковець нарікають на незручності. Частина цього мікрорайону почала розбудовуватись ще чверть століття тому. Колись працюючі підприємства насипали дорогу та обіцяли розвити інфраструктуру. За майже три десятки років кількість жителів зросла – та ані якісного дорожнього полотна, ані ліхтарів там немає. В управлінні благоустрою кажуть – масив не густонаселений, тож витрачати гроші на дороги не раціонально.
Понад 60 будинків та півсотні школярів –у частині мікрорайону Книжківці вже виросло ціле покоління. На початку 90-их сюди почали заселятися люди. На околиці працювали промислові гіганти, тож дороги та світло тут з’являлося поспіхом. Через 25 років картина надто не змінилась – висипана дорога та поодинокі ліхтарі при в’їзді. Батьки хвилюються за своїх дітей, коли ті пізно повертаються зі школи.
Іти до зупинки та повертатися назад у холодну сніжну зиму – справжнє випробування, кажуть діти.
Як кажуть місцеві, чи не у кожному будинку тут – по двійко малюків. Вже не раз зверталися до міської влади – поки блага цивілізації лише в перспективі. Проектно-кошторисна документація на вуличне освітлення виготовлена два роки тому.
А ще в управлінні запевняють – світло на двох вулицях таки буде. Загальна сума проекту – близько 600 тисяч гривень.
Ця частина мікрорайону раніше була дачним масивом, тож люди тут жили не постійно. Відтак, прокладати сюди дорогу, яка вартує мільйони ,не раціонально. Попередньо потрібно прокласти усі підземні комунікації, а для цього людям пропонують об’єднуватися в ОСББ чи товариство індивідуальних забудовників. Міський голова каже, кожен віддалений мікрорайон міста потребує значних капіталовкладень на інфраструктуру.
Жителі Книжковець мріють і про аптеку, дитячий майданчик та водогін. Та поки їх хвилює доля земельних ділянок поряд.
