Сотні свідчень про факти голодомору 32-33 років зберігаються у Хмельницькому обласному архіві. Ще донедавна вони проходили під грифом “секретно”. Доступними широкому загалу стали за незалежної Украни. Широке дослідження фактів про голодомор було за президентства Ющенка. А в 2006 – набув чинності закон, що офіційно визнає Голодомор актом геноциду українського народу.
На цих полицях лише маленька частина документів, що доводять факти голоду на Хмельниччині у 32-33 роках. Серед них свідченння очевидців і доповіді партійних працівників.
Згідно зібраної інформації на Хмельниччині найбільше постраждали жителі колишніх Кам’янець-Подільського, Полонського, Старокостянтинівського, Старосинявського Хмельницького та Шепетівського районів.
У своїх спогадах очевидці розповідають про примусову колективізацію, – коли людей примушували віддвати все майно і вступати до колгоспу, закон про “5 колосків” і “чорні дошки”.
За даними національної книги пам’яті жертв голодомору у 32-33 роках на Хмельниччині померло 134 тисячі людей. Інформація грунтується на записах із книг РАЦСів і опитування населення. Однак, насправді цифри можуть бути значно більшими – припускають історики.
