Людина живе, доки про неї пам’ятають

1100

Чесний, відвертий і розумний. Таким характеризує більшість хмельничан колишнього очільника міста Михайла Чекмана. Вінзагинув 21 липня 18 років тому. Наша знімальна група вирішила поспілкуватися із містянами і дізнатися, що вони пам’ятають про найвідомішого посадовця міста.

Людина жива, доки її пам’ятають. 2002 року 21 липня пролетіла звістка про трагічну смерть тодішнього мера Хмельницького Михайла Чекмана. На цій посаді він віддано пропрацював 12 років. Та свою трудову діяльність починав звичайним слюсарем. І, пройшовши довгий шлях, починав змінювати добре знайоме нам місто нині. Яким його, через стільки років, пам’ятають містяни?

Відзначають містяни і його далекоглядність. Кажуть, колись прийняті ним рішення дали можливість розвивати місцевий бізнес.

Доброзичливо відгукуються про його родину і сусіди. Кажуть, знали його з іншого боку -не як поважного мера, а простого сім’янина.

А дехто взагалі згадує кумедні історії. Та краще його таки пам’ятають як господарника.

Щоправда, ми зустріли й таких перехожих, які зовсім його не пам’ятають.

Михайлу Чекману присвоєне звання «Почесного громадянина Хмельницького». У його честь названо школу, що у мікрорайоні Лезнево. Він був ініціатором її будівництва. І, звісно, найбільша зону відпочинку у місті – парк, який також носить ім’я колишнього мера.

 

" " " "