17 РОКІВ ТЮРМИ – ЗА ВБИВСТВО І ЗАМАХ

273

17 років ув’язнення за замах на вбивство колишньої співмешканки, вбивство її сина та незаконне носіння холодної зброї – таке рішення Славутського міськрайонного суду підтримав і Хмельницький апеляційний суд. Змінити вирок просили потерпіла і обвинувачений: жінка наполягала на довічному, захист – на зменшенні строку. Але суддівська колегія відхилила усі три апеляційні скарги.

Він чекав її біля хати майже годину. Близько опівночі двері нарешті відчинилися – жінка переступила поріг. Напав зненацька, як і планував: одним ударом в голову дезорієнтував її, заштовхав до будинку, вдарив знову й дістав мисливський ніж – ним цілив у голову та груди.

Коли мета убити колишню була майже досягнута, відчув, як хтось силою відтягує його від жертви. На захист матері став син. Зав’язалася боротьба. Та вистояти голіруч проти озброєного убивці молодому чоловікові не вдалося. Від масивної крововтрати після ножових поранень він помер на місці.

За замах на вбивство колишньої співмешканки (ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України), убивство її сина (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України) та незаконне носіння холодної зброї (ч. 2 ст. 263 КК України) місцевий суд остаточно покарав раніше судимого уродженця Славутчини сімнадцятьма роками позбавлення волі.

Для 47-річного чоловіка 17-річне ув’язнення означає «довічно» – уважає його захисник. Скоротити тюремний строк бодай на кілька років – головне прохання апеляційних скарг захисту.

За словами адвоката, чоловік заслуговує на м’якше покарання, бо сприяв розкриттю злочинів та розкаявся. У щирості каяття запевняє й сам підсудний.

«Я наполягаю на довічному», – каже жінка, котра мало не загинула від його рук сама та втратила єдиного сина.

Погрози розправою їй та сину були не лише на словах, додає адвокат: незадовго до трагедії співмешканець, що був на іспитовому строкові, побив жінку, та, аби не потрапити до тюрми, силою змусив її забрати заяву з поліції.

Прокурор жодну з апеляційних скарг не підтримала, бо вважає – обвинувачений отримав справедливе покарання.

На думку апеляційного суду, усе, на що зауважують апелянти у своїх скаргах, вже взяв до уваги суд першої інстанції, коли призначав покарання – воно законне й відповідає принципам індивідуалізації, доцільності та справедливості. Тому підстав змінювати чи скасовувати вирок немає.

" " " "