Залишити все, аби вижити. Українці зі звільнених територій продовжують залишати свої домівки, через війну. Зараз великий відсоток переселенців приїздить у Хмельницький саме з Херсону.
Так про 8 місяців окупації у рідному селищі, що на Херсонщині розповідає пані Світлана. На цінах окупаційні обмеження не зупинились. Людей постійно залякували, змушували виконувати всі накази. Жінка каже, багатодітна родина жила лише завдяки допомозі волонтерів.
Не падати духом родину змушувала віра у визволення з загарбницьких тенет. І одного дня цього щасливого моменту дочекались всі херсонці.
Та родина все ж змушена була залишити рідне селище, адже прийшла зима, тож виживати з дітьми та чоловіком з інвалідністю стало набагато важче. Евакуаційним потягом сім’я прибула в Хмельницький та оселилась у одному із шелтерів на півдні нашої області разом із такими ж переселенцями.
Тут родина має все необхідне для життя та отримує додаткову допомогу. Одна із доньок пані Світлани вже відвідує місцеву школу, незабаром, у дитячий садок, піде й ще одна. Навіть попри виїзд з рідної домівки українці продовжують жити, і вкотре доводять, здаватися точно не збираються.
