Ось так пасочка за пасочкою, а далі у коробки. Декілька днів поспіль учні Чорноострівського профліцею готували смачну, домашню, великодню випічку, яка вже вирушила у далеку дорогу, аби подарувати Великдень для ЗСУ.
За відносно невеликий проміжок часу господині приготували майже 3 сотні пасок. Кухарі кажуть, можливість готувати для воїнів вважають вищою похвалою. У пасочки вкладають свою душу та любов, а також віру, непереборну віру в українську перемогу
А далі були домашні печені ковбаски та м’ясо. Їх, просто на власній кухні, виготовляли жительки села Гварадійське. Великодню ковбасу роблять за рецептом прабатьків.
З перших днів війни і донині Гвардійський кулінарний десант працює на забезпечення військових. Кажуть, материнське серце не спить, печуть навіть вночі, аби у військових були сили боротися із окупантом.
Про ще один важливий атрибут свята – писанки подбали учні Лісовогринівецького ліцею. Кажуть, допомагають воїнам постійно, частинку своєї підтримки вирішили передати і напередодні Великодня.
До створення великодніх атрибутів долучились і учні із Війтівець. Школярі вірять, домашні смаколики хоча б на мить повернуть військових до рідної домівки.
Поки школярі вміло виготовляли писанки, кухарі випікали смачне печиво для воїнів. З думкою про сина, який обороняє Україну, здобу готує пані Оксана.
Та не печивом єдиним. За власним рецептом господині готують і енергетичні батончики. Кажуть, рецепти удосконалили, а для довшого зберігання майбутню поживу для воїнів випікають.
Не залишили воїнів дітки і без захисту. Для сильних та мужніх захисників школярі з Волочиська виготовили обереги у вигляді ангеликів.
Зараз без перебільшення кожен українець став волонтером, адже таку довгоочікувану перемогу можна здобути лише об’єднавшись.
Журавлі перемоги власними руками для військових також змайстрували школярі із села Малиничі. До них додали записки у яких писали свої мрії.
І саме заради щасливого майбутнього наших дітей захисники і тримають лінію оборони.
Окрім цього малиницькі школярі готували імбирне печиво, на якому зображували тематичні великодні візерунки. Над створенням здоби працював і Дем’ян. На Хмельниччину хлопчик переїхав з Херсонщини. Дем’ян розповідає, з перших днів війни у його рідному місті було дуже старшно.
Попри всі хвилювання діти та дорослі доклали усіх зусиль, аби подарувати частинку свята військовим. І саме для підняття бойового духу наших оборонців, на великдень до своїх представники благодійного фонду сім’ї Лабазюк «Ми поруч» караваном вирушили на схід та південь України.
Ось так, всією громадою і сформували такий важливий вантаж для наших захисників. Усі зібрані смаколики та подарунки перед поїздкою обов’язково освятили.
Допомога та підтримка для військових є обов’язком кожного громадянина України. Адже саме вони жертвують своїм життям заради мирного українського неба.
Ані на хвильку українці не повинні забувати про страшні події, які відбувають у нашій державі. Ми повинні працювати для підтримки воїнів. Українці незламні, і наша світла мрія про перемогу вже зовсім незабаром стане реальністю.
