ВІДЗНАЧИЛИ ГЕРОЇВ БЕЗ ЗБРОЇ

111

22 березня, 6- та ранку, у Хмельницькому пролунали вибухи. Звуки сирен, пожежні, швидкі, всі вони поспішають на вулицю Пілотську. Російська ракета прилетіла просто у житловий будинок. Відомо про двох загиблих. Та герої без зброї – рятувальники, борються, адже під завалами ще є життя. Рятувальну операцію очолював капітан Ростислав Лобунько.

Зараз постраждала дівчина повністю відновилася від отриманих травм, та завдяки своїм рятівникам живе повноцінне життя. А за відвагу у надзвичайній ситуації, сьогодні, рятівника Ростислава Лобунька, відзначили нагрудним знаком та подякою Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Гасіння пожеж, ліквідація наслідків автотрощ, рятування із водяних та наземних пасток, а тепер і допомога людям постраждалим від російської агресії. Щодня у надзвичайників чимало роботи. Та скрізь, без перебільшення, вони встигають, адже рятівник- це не просто професія, а поклик душі.

Ризикуючи власним життям, сам про те не здогадуючись, став героєм, і вчитель фізичної культури Олександр Жук врятувавши із водяної пастки двох дівчат. 3 червня чоловік прогулювався поблизу Озера, та почув галас та прохання про допомогу.

Про свій без перебільшення подвиг Олександр не багатослівний. Каже, радий, що допоміг дівчатам врятуватися. За порятунок підлітків чоловіка відзначили нагрудним знаком. Отримання відзнаки для нього стало неочікуваністю. Та ситуація із Олександром доводить, що герої серед нас, і носіння форми чи зброї для них не обов’язкове. Потрібно мати лише добре серце та благі наміри.

Окрім вручення нагрудних знаків та подяк за невтомну працю, рятувальні підрозділи отримали  відповідний транспорт. Серед яких автоцистерна для підвезення води населенню, автобус, вантажний автомобіль та пожежні рукави. Сучасну та багатофункціональну автодрабину  отримали волочиські надзвичайники.

Миру, благополуччя та божої опіки побажали усі присутні рятівникам, адже їх робота важка та небезпечна.

Окрім сучасних та таких потрібних автівок, 7 надзвичайників отримали довгоочікувані подарунки- службові квартири. Своє житло тепер має Віталій Янківський із дружиною, сином та маленькою донечкою.

Щодня мріяла про власне житло і родина Дячуків. Голова родини – Тимофій Дячук присвятив рятувальній справі 23 роки. За цей час у нього з’явилась любляча дружина, яка завжди готова підставити своє тендітне плече підтримки. А також двійко дітей, які тішаться коли татусь проводить час із ним.

" " " "