ВИРВАТИСЬ ІЗ ОКУПАЦІЇ

50

Згадує один із найстрашніших ранків у своє житті мешканець тимчасово окупованого Маріуполя. Від першого дня війни місто постійно обстрілювали російські окупанти. Перебувати у квартирі було надзвичайно небезпечно. А на вулицях почастішали випадки вбивства мирних мешканців. Тож чоловік разом із родиною вирішили шукати сховок.

Микита разом із сім’єю переховувався на лівому березі міста, саме там два тижні тривали найважчі бої між Збройними Силами України та окупантами. Після того у їх район зайшла армія кадирівських тіктокерів. Тоді ж на власний страх та ризик Микита разом із родиною вирішив втікати з вже окупованого рідного Маріуполя, та виїзд був можливий лише в бік росії.

Значні пошкодження автомобіля Микиту не зупинили. Подолавши всі російські кордони та понад тисячу кілометрів автомобільних доріг чоловік повернувся в Україну та розмістився разом із сім’єю у Хмельницькому. А своє покликання знайшов у волонтерстві.

Попри втрату власної справи, будинку та окупацію міста, де народився та зростав Микита продовжує жити. Так як і продовжують жити тисячі українців, які пережили усі жахіття війни. Попереду у чоловіка чимало цілей, та найголовнішою залишається мрія повернутись в рідний деокупований Маріуполь.