Спілкування з військовослужбовцями та ветеранами вимагає особливого підходу та розуміння. Що і як говорити, а яких тем уникати? Психологи розробили список рекомендацій, які можуть допомогти у повсякденному житті. Перше і головне: не давати порад, не скаржитися, підтримувати.
Максимум толерантності й підтримки. Менше порад і фраз, на кшталт «Розкажи, я зрозумію». Спілкування з військовослужбовцями та ветеранами потребує особливого підходу. Психологи рекомендують не розпитувати про травматичні події чи втрати. Натомість поважати право на мовчання.
Іноді необхідно вислухати військових без зайвих запитань і уточнень. Не давати порад, натомість запитати «Чи можу я зараз чимось допомогти?”. Підтримка, – найголовніше наголошує психологиня Катерина Мітченко. Коли зустрічаєте на вулиці не знайомця у військовій формі – виразити вдячність за службу, можна словами або жестами.
А ще бути терплячими – підкреслюють психологи. Для адаптації до нових умов воїнам може знадобитися чимало часу. Тож не варто наполягати на негайній інтеграції у повсякденне життя.