Не ходи у воду, не знаючи броду: на Хмельниччині 12-річний хлопчик втопився у калабані. У смерті сина батьки звинувачують фермера. Кажуть, місцевий земельний магнат не попередивши людей, вирив величезну яму посеред поля – її залило водою, котра вийшла із берегів. Хлопчик зайшов у калабаню, й за мить опинився у 6-метровому котловані. Врятувати його не вдалося. Наразі за даним фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадження ,утім, переконують батьки, розслідують його без особливої ініціативи, адже їхній фермер – впливова людина. Оксана Чушкіна цього тижня не шукала винних – намагалася з’ясувати що спричинило смерть неповнолітнього.
Знайомтеся, це – Владислав Воропай.
Хлопчику от-от мало б виповнитись 13-ть. Якби не випадок. 6 серпня за три місяці до власного Дня народження Владислав втопився на місці, яке в селі здавна вважають проклятим.
Страшними та небезпечними Топильці були багато десятиліть тому. Останнім часом вони висохли, кажуть місцеві.
Разом зі своїм 14-річним другом Владислав в серпні пішли міряти глибину на Топильцях. Попереду – Владислав, позаду – товариш. Останній навіть не зрозумів що сталося, кажуть місцеві. Владик раптово почав тонути. Допомога прийшла не швидко – із водяної пастки власного сина намагався дістати батько.
Із дна Владислава пізніше дістали рятувальники. Кажуть, глибина калабані вразила й їх самих.
6-метрова яма на Топильцях – справа рук місцевого фермера, переконують люди. Навіщо вона – самим залишається лише здогадуватись. Одні кажуть, чоловік копав глину для власних потреб, інші – робив технічну водойму для пожежних. Для виконання перших робіт на руках у нього мав би бути не один дозвіл. Адже, видобуток глини – це користування надрами, яке без документів неможливе. Були вони чи ні – чи фермер самовільно забирав корисні копалини ми спершу спробували з’ясувати в сільській раді. Там кажуть, про ситуацію чули, утім подробиць не знають. Більше того – ні сном, ні духом навіть чия земля.
Голова в районі, землевпорядник у відпустці – сільрада пуста у розпал робочого тижня. Навіть секретар після наших відвідин зникла. Йдемо до фермера. Ситуація – аналогічна. На місці – одна бухгалтерка.
Сконтактувати із фермером ми намагались телефоном, який таки знайшли – на жаль, усі наші спроби поговорити так і залишились без відповіді. З’ясувати чи мав фермер право на проведення будь-яких земляних робіт – чи то видобування глини, чи то створення технічної водойми для пожежних посеред засіяного поля і без заїзду мали б правоохоронці. Мати ж Владислава каже, яку б мету не переслідував орендатор – він винен у смерті її кровиночки.
Мати хлопчика каже, хоче, аби винні у смерті її дитини понесли відповідальність. Утім ,не впевнена, що її бажання стане реальністю. Жінка переконує, правоохоронці ніби й бачать злочин у тому, що сталося. В Славутському відділі переконують – відкрили кримінальне провадження за фактом умисного вбивства.
Коли завершиться слідство та буде результат копи не анонсують. Родина ж Владислава і досі уповає на справедливість. До речі, сам хлопчик в майбутньому мріяв про поліцію, бо щиро вболівав за закон та справедливість.
