Знову розпалюються дискусії навколо питання депутатської недоторканності. Цього тижня у парламенті не змогли знайти необхідної кількості голосів, аби притягти до відповідальності нардепа Олександра Вілкула. Той, за версією Генеральної Прокуратури, ще 2011-го року активно спекулював землями Дніпропетровщини. Опоблоківець вже котрий за ліком депутат, питання персонального імунітету якого розглядається на засіданні парламенту. У Верховній раді представники політичних фракцій чи не в один голос говорять – перед законом рівні усі, однак віз і нині там. Зараз до чергового – президентського законопроекту, активно вносять правки у комітетах. Очільник держави вимагає зняття недоторканності з українських парламентарів. Та коли прийде час голосування, чи знайдеться необхідна кількість голосів – питання. Адже спроби в історії незалежної України були, та безрезультатні.
Спочатку було подання Генеральної прокуратури, потім обговорення на засіданні регламентного комітету, згодом взаємні звинувачення Юрія Луценка та Олександра Вілкула з парламентської трибуни.
Голосів, аби зняти недоторканність з Олександра Вілкула, не дали ані його соратники, ані політичні опоненти. Депутати українського парламенту готові розглядати кожне подання на своїх колег від правоохоронців, та проголосувати за зміни до Конституції, і повністю зняти імунітет з самих себе поки що не готові. У випадку з Вілкулом кажуть – претензії є і до роботи Генерального Прокурора.
Є й ті, хто оптимістично дивиться на вже заїжджене питання депутатського імунітету. До прикладу нардеп Сергій Мельник обіцяє: недоторканність буде знята зі всіх парламентарів до кінця каденції чинного парламенту.
Однак такий оптимізм розділяють не всі. За словами народного депутата Сергія Лабазюка розмови про зняття з обранців імунітету – це чергові балачки напередодні президентських та парламентських виборів.
Нині у комітетах працюють над внесенням правок до президентського законопроекту про зняття депутатської недоторканності. До слова, глава держави вимагає невідкладно забрати імунітет у парламентарів. У разі підтримки цього закону без привілеїв залишаться обранці вже наступного скликання Верховної ради. Це вже не перша спроба зрівняти депутатів із рештою українців, однак усі попередні були провальними.
Звичайні українці категоричні – перед законом повинні бути рівні усі. Але у те, що найближчим часом таки внесуть зміни до Конституції віри не ймуть.
Депутати нібито й за зняття імунітету, однак, поки що консенсусу знайти не вдається. Тож у випадку необхідності притягнення до відповідальності того чи іншого колеги, таки мусять виносити питання на окреме голосування.
Недоторканність потрібно знімати, але необхідний інструмент, щоб не допустити тиску чи розправи з боку опонентів, каже Сергій Лабазюк. Інакше можна нашкодити і так не простому законотворчому життю країни.