Кримський клімат на теренах Хмельниччини. Бакота – рукотворна місцина, що розташувалася в дністровському каньйоні. Кілька десятків років тому вона мала зовсім інший вигляд. Сьогодні – це водне плесо, високі скелі, а ще 37 років тому під тридцятиметровою товщею води розташовувалося мальовничі села. Днями кілька десятків жителів села Бакота зібралися на берегах водосховища щоб пригадати дитинство та юність, які забрала тодішня влада.
1600 гектарів водного плеса, оточених подекуди стометровими скелями, мальовничими лісами та комфортним кліматом. Це – Бакота, одне із найкращих та наймальовничіших місць України. Але мало кому відому, що під кількадесятметровою товщею води поховані близько тридцяти сіл. Це сталося внаслідок будівництва Дністровської ГЕС. Днями колишні жителі села приїхали на рідні землі, щоб пригадати ті часи, коли село ще не мало статусу затопленої «Атлантиди».
Колишні жителі затопленого села кажуть, окрім примусового виселення, потрібно було своїми руками зруйнувати все, що нагадувало про рідну місцину. Вирубувалися сади, руйнувалися хати та будівлі. Люди і до цих пір з болем в серці згадують переїзд. Декому рідна місцина сниться.
Згадки про Бакоту датуються ще чотирнадцятим століттям. Але те, що проіснувало віками, всього за шість років забрала вода. Таким колом односельчани збираються вже вдруге, але кожного разу в кожного є, що пригадати та розповісти свою історію, яка пов’язує кожного з цією мальовничою місциною.
