Країна-терорист Росія дасть «добро» вивезенню українського зерна із заблокованих нею ж українських портів, якщо з неї знімуть санкції, пов’язані із постачанням російського зерна. Про це заявив президент ворожої країни Володимир Путін під час приїзду в Іран для зустрічі з лідером Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Чи вдасться Україні все ж таки підписати домовленості, питання спірне. Таку думку в прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» народний депутат з групи “Партія “За майбутнє”, Сергій Лабазюк.
«Є побоювання, що їм не варто довіряти. Якщо детально проаналізувати вчорашні слова Путіна на зустрічі в Ірані, можна вважати його промову глузливою. Мовляв, та я і не заважаю вивозу зерна. Натомість кремлівський диктатор вимагає від наших міжнародних партнерів зняття економічних санкцій. І тут питання ціни деблокади… Розблокування санкцій для вирішення продовольчих проблем? А як Україна відслідкує: чи пішов долар дійсно на потреби чи на війну проти нас?», – задається питанням парламентар.
Звичайно, запевняє член Аграрного комітету, Україні потрібно вирішити проблему розблокування портів. Проте тут виникає питання, а якою ціною? Якщо зняття певних економічних санкцій підсилюватимуть армію росію, то не тільки аграрії, а й увесь український народ буде проти подібних домовленостей.
«Якщо зняття санкцій підсилюватимуть росію, то не тільки аграрії, а й увесь український народ готові будуть ще трішки потерпіти. І хочеться вірити, що наші міжнародні партнери також не будуть здавати позиції. Зараз потрібно спільно відстоювати інтереси. Так, зерно потрібно світу, Азії, Україні потрібен ресурс, але ні в якому разі не ціною життів українців», – говорить Сергій Лабазюк.
У разі негативних результатів «зернових переговорів» не варто обезцінювати поточну ситуацію в країні. Адже, за словами парламентаря, нашій країні вдалося досягли під час війни можливості експортувати близько 2 млн тон зерна на місяць залізничними і річковими шляхами: «Так, це менше, аніж в мирний час (5-6 млн тон/місяць). Але це статистика загального експорту. До війни саме залізницею і річкою ми вивозили лише до 100 тис. тон, а зараз 2 млн!».
Загалом у аграріїв зараз дилема – а чи сіяти озиму пшеницю на наступний рік? І це наявна проблема. В аграріїв немає грошей, це по-перше. А по-друге, вони не мають можливості реалізувати свою продукцію, тому що ціна нижча за собівартість. З цього витікає негативний наслідок – наступного року в Україні не буде достатньо зерна для власних потреб. При умові, якщо у нас не з’являться додаткові експортні можливості, підсумовує парламентар.
