Майже 10 років війни та близько півтора мільйона загиблих. Саме так описують події в Афганістані. З того часу минуло вже 33 роки. Та відгомін війни чути досі у розповідях воїнів-інтернаціоналістів.
25 грудня 1979 року понад 600 тисяч так званого «обмеженого контингенту радянських військових» було перекинуто до Афганістану. Війна тривала майже 10 років. Чоловіки, які виконали всі поставлені задачі, роз’їхались по всьому світу. Семеро із них оселились у Ружичанському старостинському окрузі. Про події тих часів у селі ніколи не забувають.
18-ти річні хлопчаки, які ніколи раніше не бачили смертей – так описує тогочасних військових пан Олександр. Півтора роки чоловік ніс службу в рейдовому бальйоні. Каже, разом із земляками служити було легше, спільну мову знаходили і з місцевими жителями.
Посеред високих та вузьких гір дислокувались батальйони радянської авіації. Пілоти згори підтримували спецпризначенців, висаджували у потрібних точках. Одним із учасників команди був і Микола Петрович. Чоловік каже, чітких обов’язків у нього не було, якщо потрібно було то і не тільки сідав за кермо літака, а й ремонтував залізного птаха.
Не забули про воїнів інтернаціоналістів і представники Благодійного фону Сергія Лабазюка “Ми поруч”.
В переддень 33 річниці виведення військ представники Благодійного фонду Сергія Лабазюка “Ми поруч” коштами та подяками відзначили близько двох сотень воїнів-інтерналіоналістів. Близько сотні отримали також продуктові набори.
