Врятувати до допомогти – другий сюжет із циклу про хмельницьких рятувальників

682

Небезпечна робота. Ми продовжуємо  розповідати  про людей, котрі виїжджають на виклики за номером «101». Цього разу – історія сержанта, який полишив медицину задля  фаху пожежного.  Ігор Паєнк вже 7 років у складі другої рятувальної частини.

Ігор Паєнк працює у другій пожежній частині вже 7 років.З дитинства мріяв про форму поліцейського, має диплом  медичного коледжу, служив в армії, працював три роки у медицині, проте згодом вирішив щось змінити. Подав документи у службу – атестацію пройшов успішно. Згадує, перші виїзди були не без хвилювань.

За роки роботи вже не рахує кількість виїздів та врятовані людські життя. Хоча бувають  і кумедні моменти.

Скромний, дисциплінований та надійний. Так про Ігоря кажуть колеги. На завданні – максимум зосередженості. Щирі подяки  у свій бік рятівники чують рідко, адже люди здебільшого перебувають у стані шоку. Проте такі моменти трапляються. І це лише додає наснаги працювати далі.

Пожежний під час бойового чергування має бути готовий  і до роботи без перепочинку. Особливо  часті загоряння – під час спалення трави та листя.

Ігор Паєнк навесні цього року брав участь у гасінні масових пожеж у Чорнобилі. Тиждень сержант приборкував вогонь у зоні відчуження. Через непросту роботу у вихідний найкращим способом відпочинку для нього є зустріч із друзями.

Як каже сержант, не завжди є розуміння  водіїв та пішоходів під час екстреної ситуації. Проте з роками ситуація на дорогах покращилась.

Ризикуючи власним життям, рятувальники готові щоразу повторювати свій подвиг. Адже для цих хлопців – це робота, про яку мріяли та колектив, на який можна покластися.

" " " "