Викрадення чи жест доброї волі: 78-річна хмельничанка одного дня зникла зі своєї квартири. Із такою заявою до нас понад тиждень тому звернулася племінниця пані Галини. Альона Коневега твердить, її двоюрідну тітку окрутили. Вивезли у невідомому напрямку, лікують невідомими ліками і все заради квартири. Жінка припускає, бабусю поступово зводять в могилу,аби якнайшвидше отримати те саме житло. Переконує, її здогади – не порожні, адже раніше та ж сама особа десь приблизно таким же способом намагалася надурити і її вже покійного батька.
Пані Альона і з жахом пригадує той день, коли в житті її родини з’явилася Люся. Каже, односельчанка покійного батька Людмила Михайлівна якось просто подзвонила родителю, а вже за кілька місяців переїхала до його будинку.
Життя Людмили Михайлівни та Миколи Івановича, щоправда, не заладилося. Сусіди кажуть, вони постійно сварились і роз’їжджалися.
Міла Сергіївна каже, покійний сусід частенько скаржився на Людмилу Михайлівну. Додає, жінка постійно наполягала – то на одруженні, то на приписці.
Саме ось ця сварка для стосунків і стала фатальною. Після неї Людмила Михайлівна виїхала, а Микола Іванович зліг.
Так сталося і останнього разу – чоловік загримів у лікарню з серйозним діагнозом. Спершу лежав у стаціонарі, а потім переїхав до власної сестри. Пані Альона пояснює, до себе батька не забрала, бо захворіла на Ковід, діагноз підтвердили і у сина. Аби стареньким нічого не бракувало – домовилась зі знайомою. Миколу Івановича та Галину Іванівну доглядала Інна.
За кілька місяців Миколи Івановича не стало. Галина Іванівна залишилася сама. Як раптом н із того, ні з сього, на її порозі з’явилася та сама Люся.
Кілька тижнів спілкування з Людмилою Михайлівною – і пані Галина злягла, розповідає Альона. А одного дня взагалі – просто зникла.
Галину Іванівну Альона із сином знайшли у Ярмолинцях – в оселі доньки Людмили Михайлівни Наталі. До неї категорично нікого не пускають. Чому? Насправді питання.
Зважаючи на ситуацію, яка склалася пані Альона двічі зверталася до Ярмолинецької поліції. Сама і досі без офіційної відповіді. Нам пощастило більше.
Пані Альона запевняє, ані вона, ні її син – не є прямими спадкоємцями, тож, на квартиру не претендують. Єдине за що стоять – бабуся, адже Галина Іванівна – не чужа, а рідна людина, яка, певні, сьогодні – у небезпеці.
