З Богом і оптимізмом. Як жителі сіл ставляться до загрози коронавірусу

1656

Карантин найменш відчувається у селах. Там намагаються жити звичними турботами. Люди пораються по господарству, доглядають худобу, садять городину. Хіба що у гості ходять рідше, ніж зазвичай.  До міста навідуються за великої потреби, – громадський транспорт не ходить, а власну автівку пощастило мати не усім. Таким життя під час карантину побачили наші журналісти у селі Пашутинці, що на Красилівщині.

Пашутинецькі вулиці безлюдні. У селі до 300 жителів. Переважно це люди похилого віку.

Сидіти вдома і зберігати спокій. За таким принципом під час карантину живе Марія Сінчук. Разом з чоловіком жінка порається по господарству. Хату покидає рідко.

Весняною дниною найчастіше селяни навідуються на город.

Місцевий магазин – найбільш людне місце у Пашутинцях. Вхід до нього закрили. Товар відпускають через віконце і захисну плівку.

Перебоїв з продуктами тут не відчувають. Село знаходиться біля дороги державного значення за 24 кілометра від Хмельницького.

У магазині є все, чого душа забажає. Найбільш ходові товари – хліб, сіль і олія. От тільки клієнтів поменшало.

Є у продажу і захисні маски. Але купувати їх селяни не поспішають.

Напередодні захисні маски розносила по селі листоноша.

Люди вірять, що незабаром карантин закінчиться. Цього просять у Всевишнього.

" " " "