Країна-терорист Росія дасть «добро» вивезенню українського зерна із заблокованих нею ж українських портів, якщо з неї знімуть санкції, пов’язані із постачанням російського зерна. Про це заявив президент ворожої країни Володимир Путін під час приїзду до Ірану для зустрічі з лідером Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Чи вдасться Україні все ж таки підписати домовленості, питання спірне. Таку думку у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» народний депутат із групи “Партія “За майбутнє”, Сергій Лабазюк.
«Є побоювання, що їм не варто довіряти. Якщо детально проаналізувати вчорашні слова Путіна на зустрічі в Ірані, то можна вважати його промову глузливою. Мовляв, та я і не мешаю вивозу зерна. Натомість кремлівський диктатор вимагає від наших міжнародних партнерів зняття економічних санкцій. І тут питання ціни деблокади… Розблокування санкцій для вирішення продовольчих проблем? А як Україна відслідкує: чи пішов долар дійсно на потреби чи на війну проти нас?», – запитує парламентар.
Звичайно, запевняє член Аграрного комітету, Україні потрібно вирішити проблему розблокування портів. Проте тут постає питання, а якою ціною? Якщо зняття певних економічних санкцій підсилюватиме армію росію, то не тільки аграрії, а й увесь український народ буде проти подібних домовленостей.
«Якщо зняття санкцій підсилюватимуть росію, то не тільки аграрії, а й увесь український народ готові будуть ще трішки потерпіти. І хочеться вірити, що наші міжнародні партнери також не здаватимуть позиції. Наразі потрібно спільно відстоювати інтереси. Так, зерно потрібне світу, Азії, Україні потрібний ресурс, але ні в якому разі не ціною життя українців», – каже Сергій Лабазюк.
У разі негативних результатів «зернових переговорів» не варто обезцінювати поточну ситуацію в країні. Адже, за словами парламентаря, нашій країні вдалося досягти під час війни можливості експортувати близько 2 млн тонн зерна на місяць залізничними та річковими шляхами: «Так, це менше, ніж у мирну годину (5-6 млн тонн/місяць). Але це статистика загального експорту. До війни саме залізницею та річкою ми вивозили лише до 100 тис. тон, а зараз 2 млн!».
Загалом у аграріїв зараз дилема – а чи сіяти озиму пшеницю на наступний рік? І це наявна проблема. У аграріїв немає грошей, це по-перше. А по-друге, вони не мають можливості реалізувати свою продукцію, бо ціна нижча за собівартість. З цього витікає негативний наслідок – наступного року в Україні не буде достатньо зерна для власних потреб. За умови, якщо у нас не з’являтимуться додаткові експортні можливості, підсумовує парламентар.
[ad_2]
Source link
