5 РОКІВ ТЮРМИ ЗА ПСЕВДОМІНУВАННЯ

410

Пізній вечір 7 квітня 2022 року. Україна другий тиждень живе в умовах повномасштабної війни. Тривожну тишу у квартирі 52-річної мешканки Летичева на Хмельниччині порушує дзвінок мобільного. На екрані незнайомий номер, проте вона відповідає.

«Ви спите, то ми вас розбудимо. Під вашим будинком знаходиться міна», – від слів незнайомця у нажаханої жінки перехопило дух. Та за мить оговтавшись, вона набирає «102».

Поліція, швидка, вибухотехнічна служба, кінологи біля п’ятиповерхівки були за кілька хвилин. Жінку разом із сусідами з двох під’їздів евакуювали на вулицю. Пошукові роботи спецслужб тривали до пізньої ночі. Вибухових пристроїв у будинку й на прилеглій території не знайшли.

Псевдомінера розшукали аж на Закарпатті. 34-річний неодноразово судимий житель Рахівщини поліцейським сказав, що йому було нудно, тому розважився – набрав випадковий номер і повідомив про замінування.

Та вже у суді заявив про свою непричетність до дзвінка, мовляв, був у гостях і не раз залишав телефон без нагляду – подзвонити міг будь-хто.

Летичівський районний суд, оцінивши докази, дійшов висновку, що закарпатець таки винен у завідомо неправдивому повідомленні про загрозу безпеці громадян й остаточно покарав його чотирма роками ув’язнення.

Обвинувачений, його захисник та прокурор подалися до апеляційного суду. Сторона захисту наполягала: доказів того, що саме підсудний дзвонив того вечора у Летичів, немає.

Прокурор не лише не сумнівається у винуватості закарпатця, а й просить апеляційний суд посилити йому покарання. За її словами, чоловік 7 років перебував у розшуку, має ряд судимостей, вчинив новий злочин під час іспитового строку. Притягували його і до адмінвідповідальності за неправдивий виклик спецслужб. Та цього разу він пішов ще далі – й під час війни нагнав паніки та страху на мешканців будинку, який з нудьги «замінував».

Докази вини обвинуваченого достатні, логічні, послідовні й спростовують аргументи сторони захисту, уважає апеляційний суд, тому відхиляє її апеляційні скарги. Натомість знаходить слушною частину доводів прокурора: чоловік, що вперто не ставав на шлях виправлення й на іспитовому строкові знову учинив  умисний тяжкий злочин, заслуговує на суворіше покарання.