Сам собі господар. На півночі Хмельниччини також втілюють в життя реформу децентралізації. На Славутчині вже створили дві об’єднані територіальні громади: Берездівську та Ганнопільську. Під офіційною назвою Берездівської сільської ради 27 населених пунктів утворили ОТГ. Ганнопільська тергромада дещо менша і нараховує 16 сіл. Об’єднавшись, і одна, і інша громади виграли – переконують на місцях. За допомогою і субвенцій з держбюджету, і можливостей самостійних заробітків за минулий рік встигли зробити стільки, що раніше й за десятиліття не змогли б. Села на півночі краю не надто цікавили обласну владу, тож гроші туди потрапляли чи не в останню чергу. Нині ж працюють з держбюджетом без посередників. Приміром, до об’єднання Ганнопільська сільська рада отримувала по 350 тисяч з районного бюджету, у 2016-му сума зросла в десятки разів: до 37-ми мільйонів, у Берездові акумулювали ще більше – майже п’ятдесят.
Конференц-зала, безкоштовний інтернет, дитячий куточок. Стара бібліотека з новеньким ремонтом тішить око бібліотекарки пані Тетяни. Жінка каже, за тридцять п’ять років роботи нарешті відчула, як це – працювати у Європі. Ця на перший погляд міська читальня, за півтори сотні кілометрів від обласного центру. Та тільки сільський пейзаж за вікном нагадує про це.
Раніше ж, зізнається, покрівля протікала, доводилося відром збирати воду на горищі. А тут до 12-ти тисяч книг – шкода такого скарбу. А після ремонту і відвідувачів побільшало. Відтоді як утворилася Ганнопільська тергромада , а це менше як два роки, відремонтували приміщення кількох будинків культури, сільради, дитсадків і шкіл. А в Клепачах відбудували спортивну залу.
Чи багато сіл можуть таким похвалитися? А ще у центрі тергромади розмістили кілька безкоштовних wi-fi точок. Чотирнадцять із шістнадцяти сіл тергромади вже мають вуличне освітлення. Голова Ганнополя зізнається, можуть собі дозволити таке задоволення: гроші, відносно, є. Адже, до об’єднання сільська рада отримувала по 350 тисяч з районного бюджету, у 2016-му сума зросла в десятки разів до 37-ми мільйонів. Та й самі вчаться заробляти.
Директор Хмельницького «Центру розвитку місцевого самоврядування» переконаний тут нова влада із роботою впорюється – створює спроможну громаду. Частково тому, що має досвідчених управлінців, котрі мусять за кілька років навчитися заробляти самим собі на прожиття.
Так само самотужки нарощує потенціал сусідня до Ганнополя об’єднана територіальна громада – Берездівська. На усю Славутчину їх дві. Тут теж одразу зметикували: об’єднуватися треба якомога швидше, доки держава допомагає. Переконані: рано чи пізно, добровільно чи примусово та об’єднання торкнеться всіх. Тож тепер працюють із державою без посередників і порадників. Втім, до самостійності тут звикли давно, бо ж обласна влада не особливо зважала на такі віддалені території.
Сесія, на якій розподіляли бюджет тут затягнулася аж на вісім годин. Та й живуть берездівчани не тільки з державних подачок – намагаються заробляти.
За ці гроші, як усюди, де з’явилися ОТГ, ремонтують дитячі садочки, школи, адміністративні приміщення й будинки культури. Дбають і про безпеку: мають власну пожежну частину. Раніше тут був один спеціалізований автомобіль, минулоріч придбали ще один. І загалом покращили забезпечення пожежників.
А ще 2016-го створили комунальне підприємство «Берездів». Для нього закупили кілька одиниць сільськогосподарської техніки. Надаючи послуги населенню, заробляють і покращують побут громади.
Втім, найболючіша проблема для берездівчан – дороги. Точніше їхня відсутність. Про асфальтування навіть не мріють. Надто дорого, та й біло-щебеневе покриття не з дешевих.
І це тоді, коли річний бюджет громади становить сорок вісім мільйонів. Однак, з децентралізацією хоча б надія з’явилася, бо до об’єднання про це й думати було зась. Кожна тергромада по-своєму особлива, кажуть представники обласної влади, та кожна має навчитися бути самостійною і фінансово спроможною.
Нині активно допомагає держава – субвенціями. Їх є кілька: на соціально-економічний розвиток, на інфраструктуру та з держфонду регіонального розвитку. Так копійка до копійки й назбирується кілька мільйонів.
Так намагаються допомогти децентралізуватися сільським територіям, яким важче, ніж, містам, отримувати доходи із податків. Стати на ноги й перетворитися не просто на об’єднану, а на спроможну тергромаду.
