22 червня розпочався відлік Другої світової війни у далекому 1941році. Вже минуло 76 років і більшість тих, хто боронив державу, вже спочивають. Для молодого покоління залишається пам’ять. Вони продовжують нести історію не книжкову, а ту, що розповідали у родинах. І сьогодні на військовому кладовищі зібралося чимало мешканців міста. Вони прийшли вшанувати військових, які перемогли гітлерівський режим.
22 червня 1941 року на територію колишнього СРСР увійшли німецькі війська. Ще тоді зовсім молодого студента, майбутнього вчителя української мови та літератури забрали до лав Червоної армії. До отримання диплома залишався лише тиждень, та не судилося. Не вчитель, а військовий. Чотири довгих роки війни пан Іван воював у танковій роті.
У війні загинув кожен п’ятий українець. Із тих, хто пішов у 41 році, повернулося лише 3 відсотки військових. Втрати України у Другій світовій війні, за підрахунками, сягнули 10 мільйонів чоловік. Така статистика просто жахає.
У кожній родині своя страшна історія воєнних років. Пані Галина сьогодні прийшла відати шану жертвам Другої світової війни. У ній загинув і її дідусь. Його ім’я навічно закарбовано на плиті військового кладовища.
