Поклик серця і бажання зробити більше для країни. Історія добровольця

1347

 Він навчався у Чернівцях на географічному факультеті. Мріяв повязати своє життя із подорожами та туризмом. У 13-му році після того, як побачив, що у Києві побили студентів, приїхав на Майдан. У 18 років він вперше взяв до рук автомат та поїхав добровольцем на схід країни. Чому він зважився на цей крок і як живе сьогодні – розкаже особисто Євген Ролдугін.

 Студень Чернівецького університитету ім. Федьковича Євген Ролдугін здобував освіту на факультеті гегорафії. Мріяв про карєру у сфері туризму. У 13-му році, спостерігаючи по телевізору за подіями на Майдані, вважав, що нічого путнього з цього не вийде. Так він думав до 30 листопада.

 Коли приїхав на Майдан, Євген був шокований виглядом міста. Каже, це було схоже на середньовічний замок, що знаходиться в облозі. Сьогодні Євген згадує майданівські дні і каже, що міг зробити для революції набагато більше. Певно це і стало поштовхом для поїздки в зону АТО.

 6 вересня 2014 року Євген потрапив до Маріуполя, де на той час вже не було активних боїів. Йому та його побратимам доводилось патрулювати місто та вирішувати дрібні конфліктні ситуації. Пізніше батальйон Євгена переїхав до селища Павлопіль, що під Маріуполем. Там було набагато гарячіше і Євген потрапив під перший обстріл.

 За час перебування на сході Євген брав участь в боях у Пісках. Каже, стріляти там не переставали. Хлопці вже настільки звикли до постійних пострілів, що подекуди переставали звертати на них увагу. Єдине, що лякало тоді Євгена – вірогідність потрапити до полону.

 Євген, як і усі українці, хоче миру. Але швидке завершення війни бачить тільки в одному випадку.

 Не зважаючи на такі песимістичні думки, Євген вірить у нашу перемогу. Каже, Україна повинна нарощувати військову силу та міць, адже армія агресора поки що потужніша за нашу. Аби дати гідну відсіч потрібна сила та політична воля. А за бійцями справа не стане.

 

 

" " " "