Чужі діти бувають. Причому зазвичай такими вони стають тоді, коли особливо потребують допомоги. Цього тижня, на жаль, нам довелося у цьому переконатись. У Хмельницькому померла двотижнева дівчинка. Вона була четвертою дитиною у багатодітній сім’ї. Бездиханне тіло немовляти побачили самі батьки вдома. Причини дитячої смерті намагаються встановити правоохоронці. Сусіди ж подейкують, усе через алкогольну залежність родителів. А як наслідок – неналежну увагу до маляти.
У Хмельницькому померла двотижнева дівчинка. Бездиханне тіло немовляти побачила матір вдома. Що стало причиною смерті дитини мають встановити правоохоронці. Кажуть, родина була неблагополучною.
Окрім померлої дівчинки в родині виховується ще троє хлопчиків. Двоє із них навчаються у 13-ій школі. Там розповідають, діти – не завжди доглянуті і погано навчаються.
Педагоги кажуть, скоріше за все, хлопчини не доїдають. Бо зачасту просять добавки у працівників їдальні.
Педагоги кажуть, про ситуацію у цій родині можуть лише здогадуватись. Додають, до школи не один раз зверталися сусіди, котрі скаржились на поведінку родителів хлопчиків. Переконують, спершу на скарги реагували самостійно – ходили до учнів додому, дивились що і як. А потім все ж таки почали просити про допомогу – звернулися до профільної міської соціальної служби. Там переконують, раніше в родину також їздили, утім, підстав, щоб брати її на облік не бачили.
В соціальній службі додають, сьогодні знову візьмуться за цю родину. Бо, зважаючи на смерть дівчинки, тепер мусять.
Чому раніше не виїхали повторно й не подивилися до дітей тут пояснюють дуже просто – ще раз до них ніхто не звертався. А підставою для втручання в життя окремої сім’ї може бути лише звернення. У нашому випадку таким стала смерть немовляти. Після неї родиною почали активно опікуватися.
Очільниця обласної служби у справах дітей Ніна Магур, котра 30 років працює у даній сфері каже, цей випадок – далеко не поодинокий. В області чимало родин із дітьми, котрі живуть, страждаючи саме через людську байдужість. Взяти трубку, зателефонувати і повідомити про те, що в тій чи іншій сім’ї відбувається щось неладне зважуються одиниці. Моя хата скраю – саме таку позицію переважно займають сусіди, близькі і навіть родичі. Не бажаючи псувати стосунків із дорослими, вони, тим самим, позбавляють неповнолітніх нормального дитинства, яке може бути. З біологічними батьками чи із прийомними.
Ніна Магур додає, найгіршими ворогами дітей сама, зважаючи і на специфіку роботи та й на досвід, вважає саме дорослих. Причому не лише родителів, котрі привівши на світ життя, не хочуть нести відповіадльність. Ворогами є рідні, близькі і навіть ми і з вамі – ті, хто бачить проблему, розуміє дитячу беззахисність і мовчить.
