Шиншилова ферма, екзотичні фрукти та фундукові сади. Жителі області займаються альтернативними видами діяльності. У Теофіпольському районі, до прикладу, розводять африканських сомів, у Ярмолинецькому – равликів. Вражає Летичівський район. Там житель села Лисогірка на власному городі вирощує тисячі квітів, маракуйю та хурму. Окрім цього, облаштував незвичну ферму, де доглядає шиншил. Хмельницький район альтернативу теж має. Кілька гектарів полів вже заполонили фундукові сади.
Альтернатива кроликам. Житель села Лисогірка, Роман Єфіменко, облаштував незвичну ферму. Чоловік разом з сім’єю розводить шиншил. Окрім цього, на власному городі вирощує тисячі квітів, маракуйю та хурму.
З ранньої весни Роман Єфіменко вирощує тюльпани та гіацинти, а пізньою осінню на городі квітнуть хризантеми. Щодо інших жителів села – вони теж не пасуть задніх. Чи не у кожного в господі є сушарня. Збирають овочі та фрукти, заготовляють лікарські чаї.
Ще одна досить непогана альтернатива – фундук або окультурена сортова форма української ліщини. На Хмельниччині фундукові сади вже заполонили кілька гектарів полів. Вони, як кажуть в асоціації «Золотий горішок», – гарна інвестиція у майбутнє.
До кліматичних умов фундук невибагливий. Так саме і до грунтів – ні до складу, ні до рельєфу.Щоправда, є певні обмеження. Фундук не любить кислої землі, а ще для нього привабливі північні схили. З урахуванням усіх нюансів, фундук буде щедро віддячувати плодами.
Найкраще фундук садити восени, щоправда весна для посадки теж сприятлива. Єдине, кажуть в асоціації, саджанці треба обирати лише сертифіковані.
За придбані саджанці можна отримати компенсацію. В Україні діє програма підтримки садівництва.Відповідно до неї держава відшкодовує 80% вартості одного саджанця. Єдине, він повинен бути сертифікованим, а покупець – фопом.
