Їхні потреби особливі, а можливості обмежені. Хмельницькому міському товариству інвалідів виповнилося 30 років. У лавах організації понад дві сотні хмельничан. Головне завдання: допомогти людині із вадами здоров’я адаптуватися у суворому світі здорових та відчувати себе повноцінними членами суспільства.
Попри веселі ритми зала міського будинку культури – напівпорожня. Не усі запрошені змогли прийти на урочистості з нагоди 30-річчя Хмельницького товариства інвалідів. D.о. голови організації каже, причини – більш ніж поважні.
Хмельничанка Лариса Петрівна прийшла на свято рідної організації із сином Максимом. Обидва мають інвалідність. Кажуть, їхні потреби – не особливі, проте, можливості обмежені.
А, от, тим, кому не вистачає, а таких – більшість, допомагає товариство. Забезпечують юридичною підтримкою, організовують дозвілля, сприяють працевлаштуванню. Словом, своїх не забувають. Зізнаються, через обмежені фінансові можливості, найбільше підопічні радіють харчам.
Вижити товариству допомагають благодійники. Також тісно співпрацюють з міською владою. Кажуть, ще жодного разу їм не відмовили. Нещодавно, аби розширити можливості, навіть, виділили 60 тисяч гривень.
Хмельницькі міські чиновники додають, намагаються поступово облаштувати місто під особливі потреби громадян з інвалідністю.
Загалом, у Хмельницькому проживає близько 22 тисяч осіб з інвалідністю. І кожен з них чекає, коли особливі потреби не обмежуватимуть можливості.
