Калькована, нефахова і недоречна. Саме так викладачі мистецьких шкіл відгукуються про свою профільну реформу. Нагадаємо, її Кабмін ухвалив ще в квітні цього року. І вже з 1 вересня музичні та художні школи мали б працювати за нею. Чи станеться так – наразі невідомо, адже Україною прокотилася хвиля протестів, котра накрила й Хмельниччину. Цього тижня до обласного центру завітали представники із Директорату мистецької освіти України.
Калькована, нефахова і недоречна. Реформа мистецької освіти серед викладачів викликала тотальне обурення. Кажуть, якщо вона запрацює, до прикладу, в музичних школах зникнуть деякі інструменти. Діти втратять наявний вільний доступ до мистецького навчання, адже нововведення передбачає так званий віковий ценз. Плюс – тривалість навчання збільшується на кілька років.
Як кажуть, хто не встиг – той спізнився. Адже у 8 років дитина зможе потрапити лише на другий рівень, а, отже, бази не матиме.
Викладачі наполягають, дана реформа несе реальну загрозу.
Групи роздувають, а кількість годин зменшують. Додають, тільки реформа вступить в силу – якісної освіти не стане. Представники із Міністерства з такими твердженнями опонентів, щоправда, не погоджуються. Кажуть, освітян бентежить не сама реформа, а типові освітні програми. В них якраз прописане все, з чим незгодні музиканти та художники. Додають, панікувати не варто, адже вони – не обов’язкові.
Наполягають, знищувати мистецьку освіту ніхто не збирається. Аргументують, мистецька освіта урядом визначена пріоритетною, а, отже, гірше зробити ніхто не хоче.
В міністерстві кажуть, реформа потрібна. Освітяни також цього не заперечують, утім, переконані, перед тим, як міняти систему все ж таки варто вивчити ситуацію.
Вчителі додають, мистецькі заклади – не на рівних позиціях. Адже їх фінансує не держава. Міські, селищні та сільські ради кошти виділяють кожна за своїми можливостями.
Вчителі наполягають, у бік збільшення годин місцева влада ніколи не піде. Адже для міських, сільських та селищних рад типовий міністерський план – це непохитне правило.
Представники міністерства кажуть, й самі хочуть підняти це питання. Наразі їх мета – домогтися для закладів субвенції із державного бюджету. Кажуть, для цього навіть створили петицію, утім, її у мистецьких колах чомусь ігнорують.
