Скільки коштує смерть? Підсумки тижня.

1077

Скільки коштує смерть? Той, хто ніколи нікого не ховав, по-перше, щасливий, а, по-друге, багатий. Адже ритуальне дійство – річ не з дешевих. Ціни на товари, якщо так можна сказати, першої необхідності щорічно зростають. Нещодавно, до прикладу, в обласному центрі зареєстрували проект рішення, відповідно до якого лише копка могили вартуватиме близько тисячі гривень. Додайте до цього витрати на труну, квіти, свічки, одяг для покійного, транспортування тіла, поминальний обід послуги священника і отримаєте кругленьку суму. Котру, повірте, не кожен собі може дозволити. Від держави допомоги чекати не слід, бо вона – мізерна. На поховання в тому ж обласному центрі дають лише 1220 гривень.

5000 гривень – стільки приблизно обійдеться найдешевший похорон в обласному центрі. Принаймні таку суму телефоном озвучують у міських приватних ритуальних агентствах. Зустрічатись і розповідати більше про те, скільки насправді коштує смерть, підприємці відмовляються. Можливо тому, що про такі речі в нас не прийнято говорити, а, можливо, просто не хочуть відлякувати потенційних клієнтів сумами. Адже навіть ті, які називають у міській ритуальній службі – бентежать і лякають. На елементарне копання могили знадобиться більше, аніж півтисячі гривень. Хмельницька ритуальна служба уже підготувала проект рішення, котрий незабаром мають розглянути на виконкомі. Відповідно до нього ціни на смерть знову зростуть. Тарифи на поховання в обласному центрі піднімають не вперше. В 2017-му їх вже переглядали, утім, цього виявилося замало. Якщо оформлення документів зросло на копійки, то ціну на ручне копання могил на підприємстві хочуть підняти ледь не вдвічі. За двометрову яму доведеться заплатити ледь більше півтисячі гривень.

Директор підприємства запевняє, ціни на ручне копання могил піднімають, бо знайшли альтернативу. Нещодавно підприємство закупило екскаватор, а, отже, вводить нову послугу – механізовану копку.

Завдяки придбанню екскаватора від ручної копки, каже керівник підприємства, поступово відходитимуть. Її проводитимуть лише на закритих кладовищах.

Керівник підприємства наголошує, соціально незахищені та малозабезпечені верстви населення підняття тарифів на поховання не зачепить, адже для них передбачені пільги.

Для тих, хто не має статусу «малозабезпечений» у ритуальній службі міста усе – за гроші. Причому – не малі. Труна, вінки, оренда катафалку – це все влетить у тисячі зо дві. Безкоштовно, за законом, надають лише місце на кладовищі. Хоча поліпшений варіант продають.

Не дешево просять й за поминальний обід. Мінімальна вартість на одного сягає 114 гривень.

Алкоголь та напої до цього прейскуранту не входять. З ними буде значно дорожче. Гривень двісті на одну людину. Тож, рахуйте самі. Якщо додати решту послуг – священника, оренду катафалка, одяг для покійника – буде не менше 10 тисяч. Це при тому, що від держави отримаєте ледь більше одної. Ба більше того, не факт, що дадуть. Соціальна допомога на поховання призначається не всім – лише тим, хто відправив в останню путь непрацюючого, не пенсіонера, не підприємця і не клієнта Центру зайнятості. Для того, аби її отримати останній протягом півроку має звернутися із відповідною заявою. Таких протягом 17-18-го до посадовців міського соцзахисту надійшло близько двох сотень.

Сума допомоги, зізнаються посадовці, на сьогодні не є достатньою. Кажуть, розуміють, 1220 гривень, які платили у 18-му, зважаючи на пропозицію ритуальної служби, у році наступному не стане навіть на копання могили та на труну. Переконують, скільки потрібно уже порахували. Жодних надмірностей – лише найнеобхідніше.

А поки ця пропозиція – лише в проекті, кажуть, є іще спосіб як доотримати в міста на похорон. Малозабезпеченим радять звертатися за отриманням матдопомоги. Суми тут можуть бути різні. Усе залежить від рішення посадовців міста.

Як не крути, а смерть чекає на кожного, тому, як кажуть, усі тут будемо. Коли прийде час. Відтягуйте його наскільки можете, адже вмирати сьогодні і справді дорого. Будьте здорові, бережіть себе і родинний гаманець.