Однією п’ятою точкою на двох кріслах. Саме так, здається, у Верховній Раді робить конкретні справи Андрій Шинькович. Він уже який місяць поспіль входить до переліку найактивніших кнопкодавів.
Кнопкодавство, здається, стало пагубною звичкою народного депутата. Хоча раніше Андрій Шинькович не раз висловлювався «проти» такої форми прийняття законів. Мовляв, робота депутата – думати.
Свою, бо чужих пан Шинькович, здається, давно уже перестав цуратися. Голосує за себе і за того, хто сидить лівіше. Згідно плану розсадки депутатів у сесійній залі це місце закріплене за партійним босом Шиньковича – Олександром Герегою. Однопартійці-конкретники одного із лідерів власної політсили у даному питанні , на диво, не підтримують. Всі, як один переконують, категорично проти кнопкодавства як такого.
Тих, хто відстоює чужу думку чи не висловлює власну депутати-конкретики пропонують карати.
Боротись із кнопкодавами насправді потрібно не локально, а на законодавчому рівні, переконаний депутат обласної ради, аграрій Василь Мастій. Каже, за 18 років депутатства, жодного разу не тис за когось і не просив, аби за нього тиснули. Переконаний, аби і іншим було зась – слід приймати кардинальні міри – офіційно, а не на словах.
Нюансів, насправді, багато. Візьмемо, до прикладу того ж Андрія Шиньковича, чи голосуватиме нардеп знову двома руками за такий законопроект наразі питання. Та й чи не змінять думку його однопартійці, коли зрозуміють, що шеф у небезпеці – також. Адже, як не крути, конкретні справи у радах – і верховній, і обласній, і місцевих, на жаль, не завжди робляться для людей.
