Кафетерій кафетерію – не пара. У Хмельницькому процвітають «наливайки». Вони активно і успішно споюють охочих, причому не лише на околицях, а й у самісінькому центрі міста. Про них всі знають, але, чомусь, ніхто не бачить. Власне для того, аби розплющити очі контролюючим органам, цього тижня ми провели власний журналістський рейд злачними місцями. Те, що побачили – жахнуло. Обходячи закони, норми та правила роздрібної торгівлі алкоголем, підприємці наживаються, споюючи люд.
Віднайти «наливайки» у Хмельницькому, як виявилося, – легко і просто. Про них не прийнято говорити, відтак відстежувати точки розливу варто по особливому контингенту. Ось цей непримітний, на перший погляд, заклад, прямісінько на зупинці громадського транспорту, відвідують, в основному, чоловіки. Усе тому, що крім міцної кави тут наливають міцну горілку.
Ліцензію на роздрібний продаж алкоголю заклад і справді має. Щоправда для того, аби на неї поглянути нам довелося зачекати. Близько години її везла ось ця от панянка. Як виявилось, документ видали на кафетерій. Така ж ситуація спостерігається майже у всіх «наливайках» Хмельницького. Ось цей чудовий магазин, розташований в самісінькому серці обласного центру, також має ідентичну ліцензію. А, отже, він є закладом громадського харчування. Вибору страв тут, щоправда, жодного. Вкусити можна або бутерброд, або цукерку.
А, от, асортимент алкоголю вражає.
Та й клієнтів тут – хоч відбавляй. Більшість якраз і заходять чарку-другу перехилити. Власниця не заперечує, її кафетерій і правда більше схожий на магазин. Разом із тим наполягає, вона – не найгірший підприємець міста. Каже, у Хмельницькому – безліч точок, які і взагалі торгують без ліцензії.
Про такі незаконні точки продажу і справді знають усі. Бо у кожному мікрорайоні міста є своя і, повірте, далеко не одна. Притиснути їх, насправді, дуже важко, кажуть в міському управлінні торгівлі – бракує законодавства. Додають, самі можуть хіба що проводити так звані обстеження – перевірити чи доливають повнолітнім і чи не дай Бог не відпускають оковиту дітям. Виконання ліцензійних вимог – це повноваження податкової.
Отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем особливо не складно. Все, що потрібно – подати документи до сервісного центру. І заплатити державі за право наливати.
Якщо ви заплатили і з документами все в порядку, вважайте, ліцензія у вас на руках. Приходити і перевіряти умови торгівлі ніхто не буде. Бо це не передбачено законом, хоча у ньому ж прописані вони є. Основних визначено три. Не менше 20 квадратів площі, наявний касовий апарат і правильна класифікація. В Україні продаж на розлив дозволено виключно у закладах громадського харчування.
Зважаючи на те, що продавати по сто грам в торгових точках заборонено, підприємці викручуються як можуть – реєструються кафетеріями, хоча насправді працюють як звичайнісінькі магазини. Котрі не часто, а, точніше, практично ніколи не використовують касовий апарат. Це роблять, бо знають, відповідальність за таке порушення насправді – сміхотворна.
Дещо серйозніша відповідальність передбачена Кримінальним кодексом України. До прикладу, за продаж безакцизного товару підприємцю світить його конфіскація і штраф – від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за відпуск алкоголю неповнолітнім – фінансове стягнення від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів. Крім того, ці порушення тягнуть за собою і скасування ліцензії. В 2017 за продаж оковитої тим, кому не виповнилось 18-ть, «без хлібу» залишилось понад 70 порушників.
Цьогоріч за незаконну торгівлю алкоголем поліцейські встигли скласти вже 40 протоколів.
В основному ,у напрямку боротьби з недобросовісними торговцями оковитою, кажуть поліцейські, спрацьовують самі. Громадяни зазвичай байдуже ставляться до того хто, що, де і кому наливає. Відтак звернень щодо незаконної торгівлі алкоголем в краї – одиниці. Зважаючи на це, копи вкотре звертаються до краян за допомогою.