Вершники, лицарі й музики… У Старокостянтинові три дні поспіль відтворювали Середньовіччя – у замку Острозьких вперше пройшов фестиваль середньовічної культури «СттарконФест». Для організаторів дійства такі заходи не новинка. «Стародавній Меджибіж», «Форпост» у Кам’янці-Подільському та «Анкерманський форпост» у Білгороді-Дністровському – їхні дітища. Втім, «СтарконФест» і для досвідчених реконструкторів виявився особливим. По-перше – нова незвідана локація, по-друге – показові виступи вершників на конях, по-третє – учасники – переможці «Битви націй» – всесвітнього чемпіонату зі спортивної історичної реконструкції. Підсумки тижня побували на «Старконфесті».
Там де Ікопоть з’єднується зі Случем, в шістнадцятому сторіччі з’явився цей красень-замок. Час його не пошкодував, та нині фортецю намагаються відновити. На повну ж силу резиденція князів Острозьких ожила під час «СтарконФесту». На замковому подвір’ї розкинули ристалище, де у вправності володіння мечами змагаються лицарі-реконструктори.
Микола із один із них. Він брав участь у боях 21 на 21 в Барселоні, де Україна цьогоріч стала переможницею.
Щоби так вправно гамселити один одного на ристалищі чоловіки тренуються по кілька годин тричі на тиждень. Реконструкція – важка робота, тут спортивну витривалість треба поєднувати із історичною правдивістю. Тому реконструктори одразу відрізняють і століття, і країну, котру представляє той чи інший учасник.
Реконструкція – це точне відтворення тієї чи іншої культури, того чи іншого часу. Та не все, що здається старовинним таким є. Досвідчене око завжди відрізнить реконструкцію від стилізації. До прикладу на Юрієві стилізація одягу заможного англійського міщанина.
Ціна такого костюму одразу стане захмарною. Та насправді для ре конструкторів найцікавіше не переодягання, а спроба пожити як людина середньовічна. До прикладу приготувати каву над багаттям.
І коли для пані Ольги «Старконфест» перший ре конструкторський досвід, то для восьмирічної Софії – енний. Дівчинка, уявіть собі, з шести місяців на коні.
Софія так вправно керує кобилою, бо ж її мама – власниця цілої конюшні зі Львова. Пані Валентина розповідає, нині у стайні, крім присутніх на «Старконфесті» тварин, ще майже десяток, котрі виховують лошат, адже жодного коня не купує. Торійських коней розводять самі.
Вершники на фестивалі не змагаються,. Вони тут задля розваги глядачів, та ця робота не з легких.
Усе, що відбувається на майданчику, коментує ведучий дійства, адже фестиваль призначений не лише для розваги: так людям сучасним розповідають як жили люди середньовічні.
Крім відновлення слави Середньовіччя , організатори хочуть відновити і славу Старокостянтинова туристичного. Переконані місто має бути обов’язковим для відвідування мандрівниками на Хмельниччині.
