Від планової економіки до ринку землі. Земельна реформа в Україні наразі знаходиться на стадії активного обговорення. Про переваги та недоліки майбутніх змін на ринку земельних ресурсів днями говорили й у Хмельницькому.
Земельна реформа в Україні триває вже не перший рік. Наразі обговорення вийшло на фінішну пряму. Завершення реформування, а тим самим повний перехід на вільний ринок землі, планується на 2020 рік.
Нині в Україні існує мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Реформа ж передбачає його відміну. Та є одне юридичне «але»: купувати землю зможуть лише фізичні особи і не більше 200-т га на одні руки. Експерти застерігають, такі обмеження для великих гравців, як великі агрохолдинги, призведе до втрати виробничого та інноваційного потенціалів. Крім того, за таких умов існує реальна загроза заниження ціни на землю.
Ще одним болючим питанням є дозвіл іноземцям скуповувати українську землю.
Про готовність аграріїв працювати із ринком землі теж лунають неоднозначні відгуки. Так, щоб купити площу для обробітку, фермеру необхідно викласти до 3-ох мільйонів гривень. Більшість дрібних фермерів нашої області та й країни в цілому, таких коштів не мають. Ризик залишитися ні з чим є й у великих підприємств.
З чим залишаться територіальні громади – питання поки відкрите. Для самих ОТГ навіть принципове, оскільки значну частину надходжень вони отримують саме за рахунок землі.
Хто виграє, а хто програє від купівлі-продажу землі, наразі сказати важко. Земельні нововведення мають як прихильників, так і противників, як, власне, й будь-які інші реформи в нашій країні.