Як в громадських місцях зустрічають незрячого із поводирем – соціальний експеримент . Підсумки тижня .

872

Вхід заборонено – отак вітають при вході в кафе, магазини та у громадський транспорт людину у чорних окулярах. Звати чоловіка – Олександр Дарморос. Його знають по всьому світу. Він представляв Україну аж у Вашингтоні під час 10-кілометрового забігу серед ветеранів та учасників бойових дій. В повсякденному житті чоловік нерозлучний із чотирилапою компаньонкою – Хенною. Вона – його поводирка, бо чоловік – незрячий – втратив зір на україно-російській війні. Собака стала його очима, та такій супутниці у нас не раді. Вхід із собаками заборонено…

Перший пункт відвідин – аптека. Тут усе тихо-мирно – нікого не цікавить ані собака, ані людина. Тому, йдемо далі. Наступний об’єкт журналістської інспекції – найближчий продуктовий магазин . Продавці привітні . Та, на жаль не всі.

Такого ще не було, каже панянка. І переконує, якби трапилось – ніхто б нікого не виганяв. Сподівємось, не лукавить. І йдемо далі. Наступний об’єкт інспектування – громадський транспорт  .

Спроба номер два.

Із другої спроби, але поїхали. Тішить, що не всі водії маршруток – безтактні й байдужі люди. Сподіваємось, ось таких як цей пан все таки більшість. І просуваємось далі. Наступний пункт призначення – заклад швидкого харчування. При вході – наліпка – вхід із собаками заборонений. Це підтверджує і обслуговуючий персонал.

Незважаючи на це, коли дівчина дізналась, що собака-поводир – запропонувала присісти. Людяність перемогла навіть попри встановлені внутрішні правила. Чи буде так скрізь – перевіримо. Наступний заклад харчування – усім відоме кафе на Проскурівській . Персонал – неймовірно привітний. Сумніви виникли, утім, виправдані – хвилювалися за безпеку інших клієнтів. Разом із тим, ніхто і не намагався нас вигнати, тому розкриваємо карти.

До речі, головна умова при відборі собак-поводирів – це абсолютна відсутність агресії. Людина для неї – друг, до якого можна звернутись за допомогою у випадку якщо щось трапиться із господарем. Її не обов’язково вдягати в намордник. Такі пси – це виняток із загальних правил поводження із тваринами. Чи знають про це у наступному кафе? Тут знову наліпка – із собаками – зась! Заходимо усередину . Персоналу за ввічливість – 5+. А, от, за знання правил – 2.

Кілька хвилин роздумів і офіціант іде уточнювати щодо поводиря у адміністратора. Зрештою, нам пропонують присісти.

Зазвичай, на жаль, так і трапляється. 33-річний атовець Олександр Дарморос, котрий мешкає у Хмельницькому, каже, таким як він – незрячим і з поводирями жити повноцінним життям у соціумі – важко.

Причому так до людей із собаками-поводирями ставляться не лише у нас. Вхід з тваринами заборонено майже по всій території країни.

Можливо десь, та не в Хмельницькому. Адже, як виявляється, з собакою-поводирем у нас можна скрізь. Такі тварини насправді виняток із правил, а не правило. На підтвердження цьому –  рішення міської ради , прийняте ще у 2011-му.

Те ж саме стосується і громадського транспорту.