Ганебні прізвиська, штовханина та цілковите ігнорування. 19 січня Президент України таки підписав оновлений антибулінговий закон. Він має на меті карати гривнею забіяк та хуліганів, які принижують своїх однокласників. Щоправда, гроші платитимуть їхні батьки. За різними соціологічними опитуваннями майже кожна третя дитина в Україні так чи інакше стикалася із булінгом.
Школа – це місце, де кожна дитина проводить значну частину свого життя. Окрім того, що ми приходимо туди за знаннями, ми здобуваємо досвід соціального спілкування, знаходимо друзів і пізнаємо перші труднощі. Вони можуть бути різного характеру – психологічного, фізичного тощо. Та у деяких випадках звичайна сварка у класі може перерости у систематичне цькування. Щоб уникнути наслідків можливих принижень, у Верховній Раді України внесли зміни до антибулінгового закону. Від січня 2019 року за виявленні факти булінгу вступає у дію адміністративна відповідальність.
Якщо до дитини певний час проявляють агресію фізичну, моральну, чи просто пліткують, що також погіршує увесь навчальний процес підлітка – штраф від 40 до 850 гривень. А якщо у дію пішли кулаки та псування особистого майна, максимально доведеться сплатити три тисячі чотириста гривень. Штраф може отримати і вчитель, і керівник навчального закладу. Звісно, якщо вони приховували інформацію про знущання учня боячись за репутацію школи. Максимально він сягатиме однієї тисячі сімсот гривень.
Звісно, за одинадцять років різноманітних випадків серед учнів трапляється чимало. Та не всі можна вважати булінгом, особливо, якщо вміти вирішувати конфлікти.
Учениця 9 класу Анастасія розповідає, колись мала проблеми зі шкільним колективом. Каже, будо це ще у четвертому класі. Чому тоді діти її незлюбили – й досі не розуміє. Та цей прикрий досвід не став для неї тягарем, навпаки – вона навчилася допомагати іншим.
Наталка та Анастасія – теж учениці випускних класів. Їм пощастило і вони ніколи не потрапляли під бурю цькування. Та от що це і як необхідно діяти у такому випадку – знають на пам’ять.
