Сезонний характер роботи або ж звільнення за власним бажанням. Це – основні й традиційні причини безробіття на селі. Останнім часом до попередніх додався ще й посилений відтік кадрів за кордон. Тільки за неповний поточний рік на обліку у хмельницькій службі зайнятості перебувало більше 14-ти тисяч осіб з сільської місцевості. Понад 2 тисячі безробітних пройшли професійне навчання за найбільш затребуваними на селі професіями. Це – продавці продовольчих та непродовольчих товарів, електрогазозварювальники, трактористи-машиністи сільгоспвиробництва тощо. Майже 2,5 тисячі безробітних залучали до тимчасових громадських робіт, а ще близько двох десятків відкрили власні справи.
Мінус п’ять сотень населених пунктів. За роки незалежності Україна втратила понад півтисячі сіл. Причина проста – люди виїжджають і переважно у пошуках роботи. Не скрізь, звісно, втім у більшості населених пунктів, працювати насправді ніде, бо ж підприємства закривають, а нові робочі місця не створюють. При цьому, добиратися з сільської місцевості до міст чи районних центрів на роботу не завжди зручно.
Сезонність роботи та низька зарплатня спонукає людей шукати кращого життя. І біда у тому, що не у своїй країні, а за кордоном.
Тільки за неповний поточний рік на обліку у хмельницькій службі зайнятості перебувало більше ніж 14 тисяч осіб з сільської місцевості. Аби працевлаштувати сільських жителів, хмельницька служба зайнятості використовує ряд механізмів. Один з них – перенавчання на підвищення кваліфікації. Так, у 2018-му понад 2 тисячі безробітних пройшли професійне навчання за найбільш затребуваними на селі професіями. Це – продавці продовольчих та непродовольчих товарів, електрогазозварювальники, трактористи-машиністи сільгоспвиробництва тощо.
Ще один механізм стимулювання зайнятості – громадські роботи. У 2018-му до тимчасових робіт залучили майже 2,5 тисячі безробітних з сільської місцевості.
Зарічанська сільська рада, це – Чемеровецький район, у поточному році до громадських робіт залучила понад півтора десятка сільських жителів. На кілька днів вони ставали місцевими комунальниками.
Громадські роботи досить популярні і у зарічанських сусідів.
Вперше у Гуківській ОТГ сільських комунальників до прибирання території залучили навесні, на зиму, каже голова громади, знову потрібні люди.
Ще один механізм стимулювання зайнятості – одноразова допомога на започаткування бізнесу. Так, з початку року на Хмельниччині близько двох десятків безробітних відкрили власні справи. Пані Руслана – одна з них.
Тепер пані Руслана – підприємець. Вона займається перевезеннями, має дві вантажівки і вже до себе на роботу працевлаштувала двох водіїв.
Якщо пані Руслана – новоспечений підприємець, то пан Микола – фермер з добрячим стажем. На Черемовеччині працює вже 24 роки. За цей час, розповідає, бувало не солодко, втім підприємство не тільки втрималося на плаву, а й постійно розвивається.
Щодня, каже пан Микола, здає 1,5 тони молока. Окрім молочарства, ще й обробляє землю, засіває пшеницею, ячменем та іншими культурами. Рослинництвом та й тваринництвом загалом у товаристві займається майже півсотні робітників. Пані Євгенія, до прикладу, – доярка.
До такого режиму пані Євгенія звикла. З усіма тваринами вже подружилася, а тому й працювати добре.
А ще у цій роботі є один величезний «плюс». Вона – недалеко від дому. Відтак, шукати кращого за кордоном не потрібно. Якщо ж такого підприємства у селі немає, можна самому стати підприємцем, отримавши одноразову допомогу. У сільській місцевості є можливість на кілька днів стати сільським комунальником або ж пройти професійне навчання на найбільш затребувані у селі спеціальності.
