Людина, як книга. У Хмельницькому пройшла сьома «Жива бібліотека». Цього разу у ролі книг виступили чиновники міськради, адже проект присвятили до дня місцевого самоврядування. Так четверо представників владного сектору міста відкрилися із зовсім іншої сторони: не службовця, а звичайної людини. Хоча і це слово тут дещо недоречне, бібліотекарі переконують: запросили не пересічних, а справжніх цікавих «книг».
Цікавих історій значно більше, ніж написаних нині книг… Цієї сентенцією керувалися бібліотекарі Хмельницького створюючи «Живу бібліотеку». Для участі запрошують людей непересічних, тим, кому є що розповісти і є чого у них повчитися. Так вони стають книгою із власною назвою.
Питання на будь-яку тему мають право поставити «читачі» своїй «книзі». Тому живим «манускриптам» трохи не по собі. Втім, участь такому проекті брати, зізнаються, пізнавально.
У місцевому самоврядуванні колишня журналістка ще зовсім мало часу. Потрапила до владних кіл, адже вважає, що зміни починаються із себе.
Це вже сьома «жива бібліотека», яку проводять у нашому місті. Майже три десятка хмельничан вже стали її «книгами». Аби кожному читачеві вдалося прочитати кілька «сторінок» встановили спеціальний формат.
Так намагаються відновити живе спілкування між людьми й зруйнувати різноманітні стереотипи.
