Флешмоб, фотовиставка та патріотичні читання . Підсумки тижня .

1079

Флешмоб, фотовиставка та патріотичні читання. Такими заходами цього року у Хмельницькому відзначили День Гідності і Свободи. Взагалі говорити про українську гідність  розпочали з 2004 року, саме тоді Україну сколихнула Помаранчева революція. Та  хто не пам’ятає своєї історії – приречений пережити її заново. І у 2013 так і сталося. Та ці події примусили говорити про кожного українця  за межами країни. Чим запам’ятався Майдан, які зміни він приніс у життя українців, за які ідеали боролись люди розмовляли учні 17 ліцею у відкритому диспуті. Діти у влаштуванні героїв виявилися цього року найактивнішими.  Біля пам’ятника Героям Небесної Сотні зібралися небайдужі до подій, які вирували в Україні.  Під символічною назвою «Борітеся – поборете» вони згадали про всіх учасників революційних Майданів. Розповідали історію і у світлинах. Простір гідності, свободи і єднання презентували у Хмельницькому обласному художньому музеї.

Протягом двадцяти шести років Україна бореться за незалежність. У її історії три визначні революції. Революція Гідності – найкривавіша у 21 столітті. Вона не лише змінила думки громадян, а й перенесла нас до сучасної гібридної війни.

Біля пам’ятника Героям Небесної Сотні учні шкіл розмістили патріотичний куб. Вони складали світлини у цілу мозаїку, яка розповідала історію революцій.

Помаранчева революція та революція Гідності – це те близьке, що об’єднує усю молодь України. Батьки багатьох із них і досі продовжують відстоювати інтереси цілого народу. Діти – це те покоління, яке розповість про сьогоденні події своїм нащадкам. Від їхньої свідомості буде залежати майбутнє держави.

У 2004 році цей трек став гімном Помаранчевої революції. Небажання коритися та приймати чужу волю вивело на вулиці тисячі студентів по всій Україні. Своїм протестом їм вдалося відстояти свою позицію. Та, нажаль, досвід тих років не навчив політиків рахуватися з думкою народу.

Революція Гідності розпочалася 2013 року. Запам’яталсь вона кривавою розправою з мирним населенням. Та попри значні людські втрати, революція підняла з колін  гідність української нації.

Учасники диспуту не шукали одностайних думок. Головною метою були роздуми. Вони дали можливість дізнатися про нові факти революції, які відкриваються кожного року.

Фото, живопис, скульптура… У Хмельницькому обласному музеї відкрили нову експозицію,що поєднала різні види мистецтва. Присвячена вона одразу двом віхам української історії: Помаранчевій та Революції гідності.

Сам фотохудожник згадує, спочатку був волонтером на майдані, а потім зрозумів – ці події історичної ваги, їх потрібно зафіксувати для майбутніх поколінь.

Втім, далеко не все може впіймати фотооб’єктив. Так само, як і історія не завжди повністю відображує реальність. У ній можуть з’являтися і «білі плями». Одну таку фотохудожник зобразив на своєму фотоколажі. Сюди, до речі, потрапили вибрані світлини.

В проекті об’єднали фотографії із скульптурами і картинами із фондів музею. Вони виконані переважно на початку 90-х років 20-го сторіччя. Так вирішили показати зв’язок між віхами боротьби за волю українського народу.

Патріотичні читання «З Україною в серці» відбулись в хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Про події 2013-го року прийшли розповісти волонтери, АТОвці та учасники Майдану. Кожний з гостей поділився своєю історією, розповів – чому вирішив вийти на Майдан.

Слухачам читань, студентам-правникам та педагогам показали невеличкий фільм про основні події, які відбувались у Києві 4 роки тому. Учасники Майдану не могли дивитись стрічку без сліз. Кажуть, такими заходами, як патріотичні читання, хочуть донести всю правду та біль, який пережили під час революції. Віктор Данилевський, нині співкерівник благодійного фонду, який допомагає АТОвцям, теж брав участь у бойових діях та був учасником Майдану. Каже, сьогодні хоче розповісти студентам те, про що вони не зможуть прочитати у газетах чи подивитись по телевізору.

Не зважаючи на усі трагічні події останніх років, волонтери, АТОвці, майданівці вірять в те, що все це не дарма. Що з часом наша держава таки заживе мирним, щасливим життям.

 

" " " "