Суп – за 3 гривні, а чай – за гривню. Віднедавна у Летичівському ліцеї повністю оновили їдальню. Тут зробили капітальний ремонт не тільки у приміщенні, а й модернізували харчоблок та запустили харчувальну лінію. Тепер, що їстимуть на обід, діти обирають самостійно. Найдешевше пообідати можна за 5 гривень, комплекс вартує трішки більше ніж двадцять.
Майже тисяча дітей з 14 сіл громади. Саме стільки школярів навчається у Летичівському ліцеї. Щоправда, чисельність учнів – не єдина гордість навчального закладу. Відколи ліцей став опорним, може похизуватися і здобутками у навчальному процесі, і оновленням матеріально-технічної бази.
Оновлення матеріально-технічної бази, у першу чергу, зачепило учителів. Алла Борисівна, до прикладу, у Летичівському ліцеї навчає біології. На педагогічній ниві працює вже два десятки років, тому, як ніхто інший, може порівняти теперішнє навчання з нещодавнім.
Модернізацію у навчальному процесі відчули на собі й учні. Якщо порівнювати з попередніми роками, каже ліцеїст Владислав, зараз вчитися значно краще.
А ще у Летичівському ліцеї реставрували спортивний зал. Тепер він – найбільший у громаді та єдиний, що відповідає нормативам для ігрових видів спорту. Окрім цього, у навчальному закладі повністю оновили їдальню. Тут зробили капітальний ремонт не тільки у приміщенні, а й модернізували харчоблок та запустили харчувальну лінію. Тож, що їстимуть на обід, діти обирають самостійно.
Суп – за 3 гривні, а чай – за гривню. І це – не вигадка, це – реальні ціни. Найдешевше пообідати можна за 5 гривень, комплекс вартує трішки більше ніж двадцять.
Все, звісно, залежить від батьківського гаманця, втім навіть 15-ть чи 20-ть гривень на сьогодні – не космічна ціна для шкільного обіду.
