Чому відвідувачі «Берегу надії» прагнуть повертатися до рекреаційного центру. Підсумки тижня .

1397

Кисневі коктейлі, велопрогулянки та іпотерапія … Перелік оздоровчих послуг, яким можуть позаздрити дорогі санаторії. Та йдеться не про фешенебельні турецькі курорти, а про відпочинок поблизу Хмельницького. За сорок кілометрів від обласного центру поблизу села Головчинці розміщується рекреаційний центр «Берег надії». Він – комунальна власність Хмельницької міської ради. Саме у цьому закладі оздоровлюють хмельничан із інвалідністю, атовців та дітей із прикордонних до фронту територій – міст-побратимів Хмельницького.

А для таких діток тут створені усі умови: спеціальні широкі двері без порогів, щоби проїздив візочок, на вулиці – великі триколісні велосипеди.

Пані Світлана – мама Ярослава. У двадцяти восьмирічного хлопця  ДЦП і він потребує додаткового супроводу. Жінка розповідає, відвідують «Берег надії» разом  вже сім років поспіль. Кілька тижнів відпочинку пролітають, ніби мить. Тож син із нетерпінням чекає на повернення.

Тут намагаються давати змогу відпочивальникам на візках бути самосійними.

А у кімнатах – спеціально обладнані ліжка.

Та часом, без сторонньої допомоги – не обійтися.

Пані Наталія привозить на відпочинок свою доньку Анастасію до «Берега надії» вже не вперше. Зазвичай – влітку, адже дівчинка –школярка. Перейшла до шостого класу. Пані Наталія каже, тут – дитині добре.

Тут кожному намагаються допомогти: складають спеціальну програму реабілітації, до якої входять спеціальні заняття, велосипедні прогулянки, тренажерний зал, здорове харчування та масажі. Для кожного порушення – своя система реабілітації. Наприклад для аутистів чи дітей із синдромом Дауна потрібно кілька видів масажів.

Іпотерапія – один із методів, яким лікують у рекреаційному центрі. Це – Тойота. Вона улюблениця усіх відпочивальників «Берегу надії». Її оглядальник – пан Руслан каже, у кобили дуже спокійний норов, тож їздити верхи на ній може кожен, навіть, коли дуже страшно. А результати – вражають.

Крім того, реабілітаційний ефект чинить ще один, здавлося б, незначний фактор – спілкування.

Заїздять до рекреаційного центру і діти без особливих потреб. Цьогоріч із Крамторська і Старобільська. Нинішні гості – останній дитячий заїзд цього літа. Далі на оздоровлення до Головчинець вже приїздитимуть дорослі – атовці разом із родинами та люди з інвалідністю.

" " " "