З 1 квітня ціна на газ для населення може різко зрости

Досі не ясно, чи скасують в Україні фіксовану ціну на газ

2091

Останні два місяці українці платять за газ за фіксованим тарифом, незважаючи на те, що в країні раніше був офіційно запущений вільний ринок газу.  Крім того, вже з травня уряд має намір зобов’язати всіх газових постачальників ввести річні тарифи, згідно з якими споживачі будуть переведені на єдину ціну блакитного палива протягом всього року, незалежно від сезону.  Хоча при бажанні споживач зможе вибрати і помісячну оплату.

Експерти досить скептично поставилися до планів Кабміну ввести річні тарифи на газ.  Тим більше що вже з 1 квітня дію фіксовану ціну на газ для побутових споживачів може бути скасовано (хоча в Кабміні не виключають можливості його продовження), і тоді газові тарифи знову відправляться в «вільне плавання».  Тому українців хвилює, які цифри вони побачать у платіжках за квітень.

 За газ по 2,90 грн, а це його собівартість з усіма накрутками, з нас здерли втричі дорожче

Але для початку варто з’ясувати, який ефект мало запровадження урядом фіксованих тарифів на газ для населення.

– Введення фіксованих цін стало реакцією влади на наростаючий тарифний протест, але тільки на перший погляд, – розповіла експерт Центру структурної політології «Вибір» Лілія Брудніцкая.  – Так, протест був збитий, люди трохи заспокоїлися.  Але те, що у нас називається «ринок газу», залишилося!  А у нас на «ринку газу» є гіпермонополіст «Нафтогаз», якому для повного домінування бракує прямого доступу в житлово-комунальне господарство, відповідно до закону про анбандлінге.  Тому він намагається зачистити ринок для своїх «прокладок» і підім’яти під себе постачальників газу.

Що насправді сталося?  За газ по 2,90 грн, а це його собівартість з усіма накрутками, з нас здерли 6,99 грн, тобто втричі дорожче.  Чудова угода!  Якби залишилося 7-10 грн, були б борги по платежах, а так газівники отримали своє і через оплату споживачами, і через які виросли субсидії на оплату послуг ЖКГ.  Тобто це афера або картельну змову під виглядом реакції на тарифний протест.

Виникає питання – чому споживач не може безпосередньо вийти на ринок і купити в будь-який момент стільки газу, скільки йому потрібно?  Наприклад, як це працює в Азербайджані.  Там у людини картка, газовий котел, він безпосередньо (!) Закуповує газ для свого котла, картка фіксує обсяг і проплату, лічильник фіксує надійшов обсяг і витрата.  Все чесно, ніяких «доставок» і «розподілів».  Оскільки у нас є «Нафтогаз», населення могло (і мало б) закуповувати газ у нього за реальною ціною.  Азербайджанська схема була б набагато простіше, справедливіше і прозоріше, ніж море «прокладок» між «Нафтогазом» і споживачем.  Ми, звичайно, можемо винайти свою схему, але правила ринку такі: чим менше посередників в ланцюгу «товар – покупець», тим нижче ціна, прозоріше ринок і справедливіше відносини на ньому, – вважає Лілія Брудніцкая.

У свою чергу, представники газопостачальних компаній відзначають, що ведення фіксованих цін завдало їм матеріальний збиток.

– Для населення вони мали позитивний ефект, хоча, судячи по спілкуванню зі споживачами, це їх не задовольнило: тариф залишився, на їхню думку, високим, – повідомив «ФАКТАМ» директор ТОВ «Волиньелектросбит» Дмитро Іванов.  – Що стосується постачальників, то більшість з них отримало негатив.  Наша компанія два місяці працює зі збитками.  Ціна покупки газу «з труби» вище встановленого спеціального тарифу.  Плюс до нього додається вартість транзиту.  Таким чином ми маємо збитки по кожному місяцю, в якому діє спеціальна ціна, – зазначив керівник компанії-постачальника.

До речі, не варто забувати, що від ціни газу безпосередньо залежить вартість багатьох житлово-комунальних послуг.

– Встановлення урядом максимального тарифу дозволило знизити ціни на газ, – повідомив незалежний експерт кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.  – Хоча вони все ще вище торішніх.  Також в деяких регіонах знизилися тарифи на транспортування газу.  Проте це не призвело до зниження тарифів на централізоване опалення і гарячу воду.  Тобто обмеження кілька полегшило становище населення, але не вирішило проблему високих тарифів.  До того ж таке зниження було тимчасовим.  Уже з квітня тарифи знову можуть вирости.

 З огляду на те, що 70% споживаного газу видобувається українськими компаніями, необхідно відмовитися від прив’язки газових тарифів до цін на нідерландському хабі

Тому найбільш актуальним для мільйонів українців залишається питання, як зміняться газові тарифи для населення після зняття обмежень на їх зміну.

– Зростуть, звичайно, – впевнена Лілія Брудніцкая.  – Це буде або пряме зростання – компаніям треба перекрити «збитки» січня-лютого, або непрямий зростання через підняття «побічних» тарифів, таких як розподіл, «навішування» боргу, нарахування свідомо несправедливою пені, введення штрафів.

Останнім часом деякі підприємства теплокомуненерго обкатують нову схему ухиляння від врахування показань квартирних та будинкових лічильників тепла і гарячої води при нарахуванні плати за опалення і гаряче водопостачання.  Схема проста до банальності – не брати ці свідчення, і все.  Ніякий закон не містить реального механізму контролю за цим, а навіть якщо постачальник послуги та буде оштрафований АМКУ або НКРЕКУ, штрафи оплатять ті ж споживачі.  Розрахунок такий: умовно з 100 споживачів, кому «навісили» борг або не врахували показання лічильників, почнуть з’ясовувати, що сталося, тільки 50. З них максимум 15 чоловік приїдуть в центр обслуговування домагатися реакції по суті.  З цих 15 осіб, а це всього 15%, в кращому випадку половину можна звинуватити в якихось неточностей та інших гріхах і не врахувати їх показання.  Ну, а що залишилися 7,5% «з панського плеча» можна і перерахувати платіжку.  Збитки – мінімальні, прибутки – колосальні, оскільки споживач житлово-комунальних послуг в Україні реально безправний, а ринок монополізований, – вважає Лілія Брудніцкая.

Представники газопостачальних компаній більш обережні в своїх прогнозах.

– Сьогодні важко спрогнозувати, якою буде ціна до кінця місяця, – зазначив Дмитро Іванов.  – Це залежить як від погоди, так і від рішень уряду.  Якщо ви плануєте зробити продаж газу АТ «Укргазвидобування» безпосередньо, це може знизити тариф.  Або ж все залишиться як і раніше – оптова реалізація газу буде йти через НАК «Нафтогаз», що може призвести до зворотного ефекту.  Тут має бути прийняте відповідне політичне і економічне рішення.  Тоді вже можна буде щось планувати.

Також не варто забувати, що українські ціни на газ прив’язані до вартості блакитного палива в Європі.

– Тарифи на газ після зняття обмежень знову будуть коливатися відповідно до цін на нідерландському хабі, – вважає Олександр Хмелевський.  – Навесні і влітку, в зв’язку з падінням попиту, тарифи на газ знизяться.  Але восени вони знову виростуть.  Так що не виключено, що вже наступної зими нас чекають високі тарифи і масові протести населення.  З огляду на, що близько 70% газу, споживаного в Україні, видобувається українськими компаніями, необхідно відмовитися від прив’язки тарифів на газ до цін на нідерландському хабі.  Уряд повинен привести тарифи у відповідність з платоспроможністю населення.

Цікаво, що скасування регулювання газових тарифів з 1 квітня не схвалюють і промисловці.

– Я впевнений, що в Україні повинен бути ринок газу, але для цього ще не створені умови, – повідомив «ФАКТАМ» президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.  – Бо так званий ринок зараз монополізований НАК «Нафтогаз», немає прозорості та чітких підрахунків обсягів і собівартості українського блакитного палива.  Іншою проблемою є те, що рівень цін і тарифів стрімко випереджає платоспроможність населення.

Крім того, влада повинна враховувати безпрецедентний масштаб зубожіння в Україні.  За даними ООН, 60% українців живуть на межі бідності або за межами міста.  Вітчизняна статистика на початок 2021 року подає цей показник на рівні 51%.  Рівень зарплат найнижчий в Європі.  Він в 3 рази менше, ніж в Польщі, і в 5-7 разів менше, ніж в країнах Західної Європи.

Варіант знову увійти з 1 квітня в так зване вільне ціноутворення на природний газ збільшить заборгованість в ЖКГ і викличе протести споживачів.  Адже середньостатистична сім’я в Україні на продукти харчування і квартплату витрачає 60-70% свого бюджету.  Це показник масштабної бідності.

Тому мова йде про те, щоб формувати перехідні періоди, тарифну політику, яка повинна бути наближена до реальної вартості життя.  Маємо надію, що парламент долучиться до цього процесу, тому що це питання загальнодержавного значення, – підсумував Анатолій Кінах.

" " " "